Итак вкратце - был остановлен при въезде в населенный пункт, предъявлен прибор типа "фен" под названием "сокол" с цифрой 82 км/ч. Реально на спидометре и по ГПС навигатору скорость была чуть выше 70 км/ч, гайца с феном видел - глянул на спидометр и спокойно ехал... После недолгих преперательств был составлен протокол про админ нарушение и на месте вынесена постанова про притягнення до адмінистративної відповідальності (у вигляді штрафу 260 грн).
Поскольку с означенной постановой был несогласен, я подковавшись на форумах накатал Позов в суд. Полностью его приводить небуду (много букав, желающим вышлю). А вот основные мотивы, на которые я опирался в позове приведу :
1. Прошу суд врахувати те, що жодних доказів моєї вини, передбачених чинними законодавчими і підзаконними актами, справа не містить. Інспектором ДПС Кушта С.В.
не надано по справі жодного доказу, вказаних в ст. 251 КпАП України (окрім протоколу, складеного працівником ДАІ): пояснень потерпілих, свідків, висновків експерта,
показів технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
2. У справі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме моєму автомобілю. Оскільки попереду мене рухалось декілька автомобілів, то викликає сумнів, що відображена на приладі «Сокіл» швидкість належала саме моєму автомобілю, а за таких умов руху різниця у кілька секунд може означати, що насправді приладом було зафіксовано швидкість іншого автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від мого автомобіля.. Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, на вимогу підтвердити нібито моє перевищення швидкості, було продемонстровано лише швидкість, з якою нібито я рухався, без часу, з якого було зроблено вимірювання. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля за таких умов неможливо. До того ж, результати вимірювань приладом «Сокіл» в даному випадку можуть бути недостовірними, тому що в матеріалах справи не вказана відповідна величина похибок або невизначеність вимірювань приладу, що є порушенням вимог ст.10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Окрім того відповідач не надав мені документів на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації вимірювального приладу «Сокіл»,
та не зазначив у протоколі серійний номер пристрою, що унеможливлює встановлення справності та відповідності пристрою стандартам. Таким чином заміри було проведено з недотриманням вимог ст. 1, 2, 4, 9, 15, 17-20, 29-31 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” від 11.02.1998р. №113/98-ВР, що виключає їх подальше використання в якості доказів у справі про адміністративне порушення.
3. Оскільки патруль ДПС знаходився на відстані меншій ніж 1000м від знаку 5.45, то не відомо коли почалося вимірювання швидкості руху мого автомобіля, одразу на початку населеного пункту чи безпосередньо перед патрулем ДПС.
4. Працівник ДАІ під час вимірювання тримав прилад «Сокіл» у руці, що робить можливим рух його рукою назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Таке використання приладу не передбачене виробником – в інструкції по застосуванню є тільки стаціонарний та патрульний режими, в обох випадках прилад повинен бути нерухомо закріплений.
Суд принял дело в "провадженя" с ДАИ прислали следующеее шаблонное заперечення в котором местами даже номер постановы и дата не мои были:
И суд выслушав мои аргументы вынес решение (привожу ниже), в котором по моему мнению просто проигнорировал большинство моих аргументов, никак не отразив это в решении:
Было бы любопытно услышать мнение юриста по этому поводу. Так же есть следующие вопросы:
1) Могу ли я обратиться к судье за разъеснением решения?
2) Согласно законадательству Я должен доказывать свою невиновность или ГАИ должно предоставить доказательства моей вины?
3) В какой орган можно обратиться за разъяснением ст 251 КпАП Украины, в частности узнать могут ли в качестве доказательств использоваться технич средства необорудованные функцией фото/видео фиксации?
4) Имеет ли смысл писать жалобу на судью в виду того что в решении проигнорированы большинство моих доводов?
5) Возможно я в позове допустил какие-то ошибки?
Исходя из своего небольшого опыта, могу рекомендовать следующее:
1) При составлении протокола в объяснениях писать - згідно ст 268 КУпАП прошу перенести розгляд справи та направити матеріали справи на розгляд за місцем мого проживання, щоб я міг скористатися юридично-правовою допомогою. Пробовал лично - работает. В этом случае постанова на месте не составляется, а со временем Вас могут вызвать в местное ГАИ на рассмотрение дела (а могут и невызвать), у Вас же есть время подготовиться.
2) При расмотрении дела в суде, если ГАИ присылает какие-то письменные заперечення - просите отложить заседание дабы Вы могли с ними детально ознакомиться и ответить на них по сути...