hercules2000 :Навіть якщо бензин повністю випарувати виключно за рахунок охолодження повітря у складі заряду суміші, то температура суміші впаде на 21 градус. Це мені відомо з розрахунків на базі табличних даних щодо теплоємності повітря та питомої теплоти випаровування бензину.
У реальних же умовах більша частина тепла забирається не у повітря, а у тарілки впускного клапана.
М-м-м.
Спалили паливо. Утворили гази з температурою під 1000С. Випустили їх – неповністю. Засмоктали свіже повітря (яке перед тим ще й нагрілося). – Мабуть таки неважливо що щось там охолоджується, щось має гарну теплопровідність, щось погану, гарну тепловіддачу та погану...
З тарілкою клапана контактує далеко не увесь обсяг. А бензин вже досить давно впорскується
безпосередньо у циліндр.
hercules2000 :Крім того, теплота спалаху заряду газу трохи нижча, ніж у бензину, а відносна кількість водяної пари у продуктах реакції - трохи вища. Це означає, що загалом температура полум’я при роботі на газу буде нижчою, ніж на бензині.
Усе залежить від повноти згоряння суміші та якості її утворення. А саме головне – від якості (калорійності) газу.
hercules2000 :Таким чином, газове паливо з точки зору термонавантаження навіть краще для двигуна, ніж бензин.
Бензин може випаровуватись... У класичному двигуні він впорскується на такті стискання, у TSI / GDI хитро близько ВМТ. Мало того – для досягнення ефективності стехіометрична суміш формується не у всьому робочому обємі... Газ коли впорскується? Що він може дати з точки зору охолодження? І чому так важливо мати інтеркулер коли застосовується турбіна (на скільки він понижує температуру)?
hercules2000 :Все з точністю до навпаки. Газ у турбулентному потоці змішується з повітрям значно легше, ніж рідина. Тому гомогенність газо-повітряної суміші досягається значно простіше, ніж бензо-повітряної.
Звідкіля там така гарна турбулентність, коли для кращого наповнення циліндрів проектують резонансі впуски з близьким до ламінарного протоком = низьким опором?
Ви пробували закинути комара далеко-далеко? (с) – Він летить куди хоче і плювати хотів на ваші старання,
бо легкий.
Газ стискається. Тому є велика проблема у точному дозуванні його обсягу, який до того ж сильно залежить від температури. Інша проблема – аеродинамічний опір.
Гомогенність бензинової суміші специфічна – краплі бензину огорнуті великою кількістю окислювача (коли форсунка розпилює гарно, то згоряння повніше, ефективність краща, споживання менше). Газ у газі важче розпилити – маємо просто струмінь – бо немає ні часу на перемішування, ні умов для нього.
hercules2000 :Свічки під газ - то є маркетинг. Газ не вимагає ніяких особливих свічок. Підійдуть просто нормальні бензинові. Власне, газові від них нічим особливим і не відрізняються.
1. Калильне число свічки запалювання (здається Ви казали про різну теплотворну здатність).
2. Різна провідність сумішей за тиску у циліндрі та різний характер утворення іскри (іонізуються різний склад речовин і Ви вже зазначили про енергію для підпалу).
– Якщо зараз борються за кожен відсоток, то це є важливим. Тим більше що на практиці вплив свічки може бути помітний неозброєним оком.
hercules2000 :Щодо розрахунків параметрів роботи ЕБК "під бензин/під газ". Поставте себе на місце розробника, і спитайте себе самі: чим "кут відкриття клапанів під бензин" відрізняється від "куту відкриття клапану під газ" ? Буде цікаво почитати відповідь.
Є модель процесу і є його розрахунок. У бензинову можна залити ДП але чисто на ньому не поїде – чи не так? Так само і навпаки проблеми будуть. Газ тут є третім вибором зі своїми особливостями. Поки оберти невеликі і процеси проходять майже однаково – немає великої різниці газ чи бензин (особливо для класичного ДВЗ), а як тільки заглибитись у фізико-хімічний процес згоряння палива у ціліндрі, так усе буде не так просто.
Про кут відкриття Вам розскажуть двигуни з регулюванням фаз газорозподілу...
hercules2000 :Щодо часу відкриття форсунки. Для бензину це дійсно важливо, тому що він - рідкий. Для газу це вже далеко не так актуально. Він же газ! Тобто - не рідина! швидкість дифузії величезна порівняно з швидкістю випаровування рідини! З Вами ніколи такого не траплялось, що хтось пукав у ліфті? пара секунд після спрацювання "форсунки" - і вся кабіна у гомогенній суміші.
1. Відносно важку краплю рідини легко перемістити крізь газ. А краплю певного розміру можна заставити не конденсуватись (туман).
2. Дифузія – цікаве явище. Але сама по собі вона гарно працює для близьких речовин або специфічних поєднань та концентрацій (крапніть чорнило у склянку).
І ліфт тут ні до чого, бо це тест на чутливість до концентрації з результатом більше якісним ніж кількісним. (Та й дифузія там досить повільна і специфічна.)
3. Саме головне – фізико-хімічний процес згоряння. Бензин утворює багато сполук і згоряння однієї молекули дає більше тепла – одночано випаровуються та згоряють різні фракції з більшою об'ємною концентрацією енергії. І вони при цьому розпадаються та розлітаються у процесі.
З газом усе не так. У ідеалі спалювати водень має бути найкращим (самий простий, легкозаймистий та ще й вибухонебезпечний газ), але ракети у космос літають на гасі, бо потужність вища – більше хімічної енергії вивільняється...
hercules2000 :Але навіть якщо це так важливо - сучасні технології (насамперед, швидкі форсунки) дають змогу дуже точно настроїти впорскування газу - скажімо, так, щоб увесь заряд потрапив на відкритий клапан, або ж трохи раніше.
Почитайте про GDI/TSI – там інженерних збочень щоби "просто спалити бензин" повно. Не кажучи вже про попередні напрацювання про змінні фази газорозподілу ДВЗ.
Про точність на газу можна казати у 5-му поколінні – завдяки, у першу чергу,
рідкій фазі газу, а потім вже завдяки швидкій форсунці (і
безпосередньо у циліндр). 4 покоління відрізнялося тим що стало не просто подавати "якусь кількість газу колись", а стало розразховувати це за багатьма параметрами та безпосередньо перед кожним ціліндром це робити –
аналогічно до бензину.
----------------------------------------------------------------------
hercules2000 :Вообще в целом газ более требователен к качеству системы зажигания - для уверенного воспламенения требуется большая энергия искры. Кроме того, на газе выше напряжение пробоя:
[...]
Вообще говоря, вопрос зазора достаточно спорный.
С одной стороны - да, вроде как уменьшив зазор, мы снизим напряжение пробоя.
Но с другой стороны - уменьшится сопротивление стримера, и меньшая часть энаргии, накопленной катушкой, перейдет в тепло нагретой плазмы. Уменьшится также ее объем.
Проще говоря - поджигающая эффективность искры снизится.
Потому лучше просто брать свечи "с запасом" - те же иридиевые тонкоэлектродные, к примеру. Ходят долго, зажигают мощно, перенапрягов не боятся.
1. Більша напруга пробою призводить до перевантаження генератора високої напруги, що впливає на його довговічність / ресурс.
2. Більша енергія іскри = необхідна інша конструкція свічки (для бензину підійшла би і "звичайна").
3. Тут ми опосередковано бачимо різницю бензинової та газової сумішей – остання гірше запалюється та гірше передає енергію, зате легше горить.
4. Сперш кажете що "не вимагає особливих", а потім пропонуєте "кращі".