З"їздили в Карпати на Трійцю. З палаткою. Звіт.

[AlexBoroda]

друзі, сьогодні спілкувався з знайомою яка живе в Яблониці. Каже що чомусь різко збільшилась кількість змій. Тому прошу оборежненько в горах. В Франківській обласній сиворотка є, але туда ще треба доїхати, але не довже 1,5-2 години.

[DoctorAleks]

(28-05-2015 18:44)Юрий 4х4 :  

(27-05-2015 17:52)Ник :  жаль, погодка портится,ночью если в палатке, то свежо будет.

Бухать будем...
Может немного поменяю планы. Смотрел погоду в сторону Свалявы, там чуть лучше, и дождя меньше. А еще минеральная вода прям из-под земли течет, ей запивать хорошо. Может и в Сваляву рвану. Правда тогда без залезания на Говерлу придется обойтись. Но зато там уже черешня спелая.

Завтра стартуєм на перешийок 1500м, правда Нивою, потім в неділю на Говерлу

[Юрий 4х4]

(29-05-2015 09:19)DoctorAleks :  Завтра стартуєм на перешийок 1500м, правда Нивою, потім в неділю на Говерлу

В неділю на Говерлі обіцяють дощ... І ми, все ж таки, їдемо на Закарпаття, в сторону Сваляви, там погода краща. Так що, скоріш за все, на Говерлу ми не подеремося.

[Gr_Vetal]

Юра у нас сьогодні розпогодилося, так що приїзджай на Прикарпаття, за одне і на г. Говерлу піднімешся

[Хутин Пуй]

ждём отчёт о поездке

[DoctorAleks]

(29-05-2015 15:16)Юрий 4х4 :  

(29-05-2015 09:19)DoctorAleks :  Завтра стартуєм на перешийок 1500м, правда Нивою, потім в неділю на Говерлу

В неділю на Говерлі обіцяють дощ... І ми, все ж таки, їдемо на Закарпаття, в сторону Сваляви, там погода краща. Так що, скоріш за все, на Говерлу ми не подеремося.

А дощу не було!!!
Говерла наша!

[Gr_Vetal]

Я ж писав, що погода буде Супер!!!

[Юрий 4х4]

А ось і я! Їздили в сторону Сваляви. Закарпаття. Їздило нас п"ятеро. Я, дружина, мій малий, сестра та її чоловік. Виїхали в суботу в 6 ранку, в Сваляві були в 11 з копійками. Почали шукати місцину. Доїхали до села Поляна. Там заглянул, тут подивились. Знайшли щось таке, недуже, шукаємо далі. З"їхали з траси, десь у поля. Там бачимо трошки далі ліс, от під нього поїхали. Натрапили на одного дідка, каже ген там є джерело в лісі, там можна і палатку поставити, і вогонь розвести. Каже я вам покажу, тільки ногами. Пішли, та зустріли ще якихось людей, ті кажуть нашо ногами, ми вам так розкажемо куди їхати. Дідок троха був Тому і не зміг докладно розказати, а ці тверезі. Розказали. Треба розвертатися, а дорога в полі, місця мало, і почав я крутитися туди-сюди, поки крутився, чую днищем десь зашкріб, а потім вихлопна перемкнулася в режим "прямоток". Обірвав її зовсів, біля самого випускного колектора. Звук бомба Тільки звісає вихлопна, і черкаю нею геть усе. Їду до того джерела, і кожен горбочок рахую. Сердце кров"ю обливається, але їду. Приїхали, джерело вообще ніяке. Тече собі чуть водичка і все. Набрати в пляшку і то тяжко. А ще місце під палатки он там, а машина он тут. Не переїдеш. І комарі. Мільйони комарів. І це вдень. А що б стало ввечері... Походили покривились, вирішили їхати назад. Поїхали назад до траси. Вирішили, поїхати іншою дорогою, мало б бути ближче, бо поряд вже будинки виднілися. Пасажирів я повисаджував, щоб трішки кліренс збільшити, їду, двигун бурмоче, турбінка свистить, клас. Так би і їздив далі, тільки черкаю тією висячою трубою всю дорогу. Зустрів людей, питаю як на трасу виїхати? Кажуть он там є місток невеличкий, якщо не закрита на ньому хвіртка, то проїдеш. Підїхав до містка, здається відчинено, але побоявся, чи не має там далі якихось воріт, а тут, поряд, прямо через річку Зіл їде, зупинив, питаю чи виїду через міст до траси, каже якщо сам міст відкритий, то проїдеш, бо хвіртка на самому мості. Іще запитав в нього де тут заварити глушника можна. Справа була вже в годині 15тій, в суботу перед Трійцею. Тобто, варимо глушника або зараз, або вже дома. Підказав мені водій де шукати. Поїхав я через міст. Ну міст ніби і серйозний, металевий, от тільки такої ширини, що ледь дзеркала не пошкрябав. А потім виїхавши на трасу, зі своїми домовився, що поїду заварю трубу, і їх заберу і повертаємося на оте місце, яке знайшли першим. Поїхав. Знайшов майстра, той подивився і видав улюблену майстрами фразу: ой, блін, да тут ж роботи до гибелі. Треба, каже, колектора знімати, а як знімем, то прокладку треба міняти. Кажу не треба до гибелі, треба щоб зараз і швидко, можна не дуже якісно. Коротше заварив він мені трубу, напівавтоматом, пройшовся 3/4 кола. Труба стала на місце, звук пропав, але трошки похлопує. Ну то вже було не так страшно. Але головне в тому всьому те, що поки я десь їздив, моя дружина з сестрою причепилися до якогось місцевого газди, і той ім розказав, де є гарні місця для стоянки палатками. Туди ми і поїхали. Кабак модний "Уклин", а за ним полянка. Да вся в залишках шашличних вогнищ. Приїхали подивилися, полянка знаходиться між дорогою, і дугою річки. Тобто напівкругла така. А за річкою, інша полянка, тільки вигин в іншу сторону. Річка в формі "S". У тієї, іншої полянки, річка огинає три сторони, а четверта підйом метра зо два. Машиною зі сторони підйома не заїдеш, а от через річку... Походив я, подивився, річка не дуже глубока. Під"їзд до неї гарний, та й виїзд гарний є, але там вода крутить, і вимила в дні яму, не проїду, потону. А поруч є дно гарне, тільки виїзд не дуже. Та і в річку трохи стрьомно лізти. Що буде, якщо повітрязабірник повністю під воду піде? Хоча, прикинув, не повинен він повністю піти. А ще розраховував на те, що в мене є +дві конячих сили. Ну не зовсім конячих, але якісь є, то мій малий, і сестри чоловік. А ще, якщо дуже вже зле буде, то дружину за руль, а я теж штовхати буду. І саме основне, те, що заїзд гарний, а значить якщо не зможу на той берег виїхати, то на цей вернусь сто пудово. Далі поїхав я. Як їхав, є на відео. Тому не пишу. Напишу тільки, що в відео вирізав як ми лопаткою підкопувались, як каміння підкладали, то не цікаво. І ще в відео одразу приліпив переїзд назад, коли вже додому їхали.
Зараз розберусь з відео, і напишу далі...

[Sharpman]

Цікавий початок

[Юрий 4х4]

Видео довго грузиться...

---

---

Добре, посилання на відео кину пізніше. Отже переїхали ми через оту річечку, поставили намети, отаборилися, одним словом. Погода витримала як по заказу, постійно контролював, чи не піднімається рівень води в річці, рівень троха навіть впав. ночі були теплими. Комарів не було!!! Взагалі. Першу ніч чимось наляпалися, а на другу навіть забули про оту хімію. Так як приїхали ненадовго, то з харчами взагалі проблем не було, все привезли з собою. Тільки в неділю вранці вирішили пошукати водички мінеральної, планувалось, що наберемо води в "Квітці полонини", санаторій такий, там газована мінеральна вода біжить з-під землі, але нам набрати не дозволили, тому узяті з дому три літри березового соку закінчились, а чим його замінити не було. Вийшли до того модного кабака, попитали в людей, кажуть десь з кілометер до села Поляна, а там магазинчики є. Пройшлися туди, повернулися з водою, кавою, шоколадом. А так то як зазвичай - шашлик, уха, картопля печена у вогні, рибу запікали, макарони варили... Коротше все як у людей. Напередодні купив собі балона газового, невеличкого, плюс ще вогнище, тому з готовкою проблем не було. Воду брали прямо з річки. Відстоювали її у спеціально для цього привезеному відрі, а потім кип"ятили. Та ж вода йшла на помити: руки, фізію, посуд, на все. Єдине що прошляпили - позичили казана з триногою, так ось казан виявився без кришки, а дома про це не подумали. Тому майже вся їжа була приправлена активованим вугіллям. В суботу розкладалися до вечора, а далі пів ночі святкували приїзд. Щоб було зручніше і видніше, мали гасову лампу, і декілька електричних ліхтарів на акумуляторі. Музика поруч, в машині. Правда трохи переживав за акумулятор в Шкоді, тому з літру пального спалив на зарядку. В неділю поснідали, пройшлися в село, виспались, правда тільки чоловіча частина табору, жінки пішли загорати на галявину через річку. І готувалися до вечері. На сусідній галявині поприїжджало багато місцевих. Свято, як не як. Так там була проблема з дровами. Хто хітріший ходив по дрова у "наш" ліс. Прийшов тато з малим, пошукали дрова, і знайшли два білих гриба! Ми мало не луснули від заздрощів. Але наші спроби щось знайти не дали результату. Напевно ми не знаємо того, що знали вони. Ось якось так пролетіла неділя. Знов вечеря, знов музика. Тільки трохи скромніше. Бо ж на понеділок дорога додому. І комусь (мені) за руль. В понеділок сніданок, збирання додому. Заїхали в "Квітку" набрали мінералки додому і вперед. Відпочинок пройшов як одна мить. Не встигли ні сумувати, ні байдикувати (сон в неділю не рахується). Якби ще зо три-чотири дні, було б саме те.