Оглядовий маршрут Румунія, Болгарія

[yurec_]

Вирішив зробити такий маленький фото опис маршруту Україна – Румунія – Болгарія – Україна. Виношу в окрему тему оскільки маршрут розрахований не просто щоб доїхати до моря, а орієнтований на цікаві місця Румунії – і далі море Болгарії. Можливо звіт стане в нагоді тим хто планує оглядовий маршрут.
25 липня
Ранковий виїзд з першою зупинкою в Кам’янець – Подільському. Одразу потрібно прямувати в старе місто, залишити авто на парковці, і декілька годин присвятити прогулянками, оглядинам фото. Окрім замку є ще велика кількість цікавих місць. Дорогу вибрав через Бердичів - Хмільник – окружна Хмельницького. В принципі не пожалкував, авто не дуже багато, якість не гірше ніж через Староконстянтинів.
Ка́м'яне́ць-Поді́льський (колишні назви — Кам'янець, Кам'янець-Подільськ (1795–1944)) — місто обласного підпорядкування в Україні, центр Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, з 22 березня 1919 по листопад 1920 — столиця України; значний економічний, освітній, культурний і туристичний центр країни.



Наступний пункт м. Хотин. Проїжджаючи рядом обов’язково необхідно туди потрапити. Вхід в саму фортецю до 18.00 Пізніше відкрита тільки територія.
Хотинська фортеця (рум. Cetatea Hotinului) — фортеця 13–18 століття у місті Хотин на Дністрі, що у Чернівецькій області, Україна. Сьогодні на території фортеці розташований Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». Одне з семи чудес України. 48°31'19.0"N 26°29'54.0"E


Далі планувалась ночівля в Чернівцях, але в силу обставин було вирішено перетинати кордон і на ночівлю зупинились в м. Сучева. Кордон пройшли без особливих питань, зайняло близько години. Поселились біля другої години ночі. День вийшов важким, але на наступний день вже мінус перетин кордону.
26 липня
Кінцева точка маршруту цього дня м. Прайд. Дорогою оглядаємо озеро з дамбою та ще декілька цікавих місць.
Озеро Бісказ.



Ущелина Бісказ 46°48'43.1"N 25°49'08.2"E, Ущелье Биказ (рум. Cheile Bicazului — Ключи Биказа, венг. Békás-szoros) — одно из наиболее впечатляющих природных мест Румынии, расположено на северо-востоке страны в Восточных Карпатах, в жудецах Нямц и Харгита. Высокие скалы ущелья разделяет горная речка Биказ. Оно является самым глубоким и длинным в Румынии и соединяет провинции Молдова и Трансильвания.


В цілому день насичений великою кількістю серпантинів, і такою ж великою кількістю чаруючих краєвидів. Маршрут пройшли налегкє і ще завидна поселились в отелі м. Прайд.
27 липня.
Маршрут був трохи підправлений вже перед самим від’їздом, бо знайшов інформацію про соляні печери Прайду. І в принципі зовсім не пожалкував. Дійсно це досить цікаве місце. Печера – це ціле містечко з розвлєкаловками, вайфаєм і кавою…, або справжня соляна шахта, в якій вже не ведуться роботи по видобуванню солі. А підприємливі румуни здогадались, як видобувати звідти, замість солі, живі гроші . Людей там, досить багато, спускаються туди автобусами які відправляються з інтервалом 15-30хв. Одне потрібно не забувати, при +30 на вулиці, в печері десь +15 якийсь теплий одяг потрібно мати.Туди приїжджають в основному румуни та трохи гостей з найближчих Європейських держав. Основна мета спуститись в печеру на подихати корисним повітрям. Багато хто спускається туди на цілий день, і так сім раз на тиждень . В Прайді є ще соляний басейн, в якому також можна оздоровитись. Знаходиться він на поверхні, але туди ми не пішли, зважаючи на величезну кількість людей на вулиці, які зовнішнім виглядом та різноманітними аксесуарами давали зрозуміти що і там аншлаг.




Оздоровлюватись ми там не планували , тому за годинку півтори, вирушили далі в м.Брашов.
Брашо́в (рум. Braşov, венг. Brassó) — город в Румынии, один из десяти крупнейших городов в стране. В старину был известен как Кронштадт (нем. Kronstadt); с 08.09.1950 г. по 24.12.1960 г. носил название Орашул-Сталин (в честь Сталина). Центр и крупнейший город исторической области Цара Бырсей.
В Брашові, до кінця дня оглядали красоти, доволі європейського міста.





П.с. тут потрібно зробити ремарку про переїзд. Чомусь я був впевнений що в Румунії, навіть якщо заїдеш в саму ж..пу, то дорога все одно буде гуд. Я помилився. Вирішивши зрізати самими короткими сільськими доріжками, я потрапив в справжню ж…пу по румунськи. Яка в принципі по зовнішньому вигляду не відрізняється від нашої, тільки супроводжується картинкою самих розвалених і забитих сіл України, та неймовірною кількістю просто бомже подібних циган. Благо що то був шматочок довжиною до 20км., і далі ми знову повернулись в європейську країну.
28 липня
Трансфэгэрашское шоссе (Иногда употребляется: Трансфэгэрэшан, Трансфагарасан, рум. Transfăgărăşan, DN7C) — горное шоссе в Карпатах, соединяющее румынские области Валахию и Трансильванию и проходящее через горный массив Фэгэраш[1].
Наивысшей точки достигает на высоте 2034 метра и является самой высотной дорогой Румынии. Шоссе было построено в 1970—1974 годах по приказу Николае Чаушеску для военных нужд. Строительство велось преимущественно силами и средствами Румынской армии[2]. Причиной создания столь грандиозного проекта стало вторжение войск стран Варшавского договора в Чехословакию в 1968 году, и Чаушеску опасался подобных действий в отношении своего режима. Как и многие другие масштабные проекты, строительство Трансфэгэрашского шоссе потребовало огромных затрат: только динамита было потрачено порядка 6000 тонн. Не обошлось и без жертв — на строительстве дороги погибли около 40 человек[3].
Сегодня это шоссе считается одной из красивейших дорог в мире и является одной из достопримечательностей Румынии. В его окрестностях также находятся и другие румынские достопримечательности: горное озеро и водопад Быля (рум. Bâlea) и крепость Поенари (рум. Poienari), также известная как резиденция Влада Дракулы[4].
Сквозное движение по дороге между северными и южными склонами Карпат открыто только в июле и августе, и только в светлое время суток.
В 2009 году на этой дороге тестировали свои спорткары ведущие Top Gear, и Джереми Кларксон назвал ее лучшей для езды на спортивных машинах[5].

Це було багато не моїх буквів, прошу вибачення. Хто в роздумах, чи потрібно, чи ні?... їхати далекувато, серпантини і т.д., відповідь - так! і це того варто! Неймовірні краєвиди, гарна дорога з можливістю гарно закласти в повороті (Хоча варто визнати, поки доїхав до Трасфагарашу то вже на закладався. З цим в гірській частині Румунії проблем точно не буде. І взагалі склалось враження, що навіть там де можна зробити дорогу рівною, все одно є хоч не крутих але зо два повороти), купа річок, водоспадів, і така ж кількість майданчиків для огляду.





Кульмінація проїзду величезна дамба. Вікіпедія каже що входить в десятку найбільших дамб світу. Плюс за рекомендаціями які ми отримали в Брашові недалеко від дамби знаходиться справжній замок графа Дракули.




Але поки ми до нього доїхали то вже трохи нагулялись і вирішили не йти величезну кількість сходинок вгору ), а сфоткали руїни здалеку.


За цей день доїхали до міста Бран. Хочу окремо зауважити що в румунських Карпатах просто неймовірна кількість джерел, в тому числі високогірних водоспадів звідки можна брати питну воду, дуже смачну притому. Відповідно першу частину дороги воду брали тільки з джерел.

29 липня
Замок Бран (рум. Castelul Bran), або Замок Дракули — знаходиться у селі Бран адміністративному центрі комуни Бран, повіті Брашов у Румунії в 30 км від м.Брашов.
По великому рахунку, замок цей можна оглянути тільки ззовні, особливо якщо в цей день заплановано ще велика кількість визначних місць. Задуха, купа людей в т.ч. наших східних сусідів. Ніякого Дракули там не було… а це так туристична замануха. Витратили декілька годин на оглядини, що після вчорашнього єднання з Карпатськими просторами задоволення ніякого не принесло.


Далі рушили на Рашов.
В Рашові спустились в печеру, в принципі сподобалось. Рядом фортеця Рашов, з табличкою в стилі «Голівуд», на цей раз оглянули ззовні, вирішили не витрачати час, оскільки вже дуже хотілось в Сінайю.
Рашов (крепость ришов) Крепость в Рышнове была построена рыцарями Тевтонского ордена в 1215 году, впервые упоминается в документах 1331 года. За всё время существования крепость была захвачена только один раз — примерно в 1600 году Габриэлем Баторием (рум. Gabriel Báthory).



Добравшись до Сінайї, знайшли замок Пелеш, і тут стало зрозуміло, що замок Дракули можна було пропустити взагалі, а більше часу відвести на резиденцію королів - Пелеш та саме місто Сінайю. Для відвідувачів Пелеш зачиняється після 18.00, тому оглядини вже вимушено, були тільки ззовні, але сподобалось дуже. Можливо ще й відіграло роль що туристів на той момент там майже не було.




Ще в Сінайї окрім архітектурних пам’яток, є оглядові підйомники, але знову ж таки вони вже були зачинені. А на ранок у нас планувався виїзд до Поморья, Болгарія. Що необхідно відмітити, це що міста горно лижного відпочинку - досить сильно розвинені Європейскі міста.
Замок Пелеш (Castelul Peleş) расположен на средневековом пути, соединяющем Трансильванию и Валахию, в живописном месте Карпат, неподалеку от города Синая в Румынии. Замок был построен в стиле неоренессанса между 1873 и 1914 годами, его инаугурация состоялась в 1883 году. Имя ему дала протекающая неподалеку горная речка. В настоящее время замок является историческим памятником. 45°21'35.0"N 25°32'34.0"E


30 липня
Вирушаємо на Поморьє. Маршрут пролягає через окружну Бухаресту на Русе – Варна – Поморіє
Ну і декілька фото з Болгарського узбережжя




Дорогу назад планували через Одесу, з заїздом до друзів, але зваживши різні фактори, вирушили назад на Чернівці. За один день доїхали до Сінайї, на ранок, витративши 15 хвилина на перехід Українсько – Румунського кордону ступили на рідну землю. Що цікаво повертались тим же маршрутом, але цього разу українські дороги здавались дуже широкими і дуже горбистими… але нашими...

Більше фото тут

[MaksimusSkodovec]

Маршрут просто обалдеть. Я так понял , что цель была именно Румыния, а Болгария - второстепенно ?

Можешь маршрут выложить?

[yurec_]

Поки дописав звіт, забув маршрут

По часу в принципі вийшло, що в Болгарії навіть трохи довше були. Просто після Румунії в Болгарії я не знайшов що новенького, цікавого можна побачити. Тому і пляжились в одному місці.

п.с. посилання на весь маршрут, ніяк не хотіло працювати. Тому залишив, тільки саму цікаву частину Румунія - Болгарія. Назад повертався також через Сучаву - Чернівці, але по максимально швидкому маршруту.

[oleg77]

А как обстоят дела с визами?

[MaksimusSkodovec]

yurec_ щось маршрут не відкривається (((

[Sharpman]

(18-08-2014 08:19)yurec_ :  Поки дописав звіт, забув викласти загальний маршрут )

По часу в принципі вийшло, що в Болгарії навіть трохи довше були. Просто після Румунії в Болгарії я не знайшов що новенького, цікавого можна побачити. Тому і пляжились в одному місці.

у меня не открывается маршрут, можете проверить ссылку?

[yurec_]

Підкорегував посилання.
Візи або Болгарія - відкриваюся взагалі без проблем, або шенген. В сусідній темі, про Болгарію, це питання піднімалось.

[MaksimusSkodovec]

Дякую! Зараз все гаразд с маршрутом, відкривається. Планую , що десь таким ж маршрутом поїду.

Якщо тільки в Румунію, то можно і Румунську туристичну візу відкрити. Робив так пару років тому , відкривають без питань.