Перевірки правоохоронців: як правильно зустріти за новими правилами

[Lady]

Цитата:Перевірки правоохоронців: як правильно зустріти за новими правилами

Перелік різноманітних перевіряючих, які цікавляться документацією бізнесових структур, - має тенденцію до збільшення. Попри усі реформи, менше перевіряючи не стає. Так, крім податківців, відразу кілька відомств також займаються економікою і можуть проводити власні перевірки: СБУ, прокуратура, податкова міліція і органи МВС - Державна служба боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ), Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ). Як виглядають їх можливості для перевірок бізнесу після останніх змін у законодавстві?

Законом України від 13.04.2012 внесено цілу низку важливих змін до законів "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" тощо. Як же тепер мають виглядати перевірки цих органів?

Почнемо з міліції, МВС. Відповідно до ст.11 Закону "Про міліцію" (після усіх внесених змін) співробітники міліції вправі приступити до проведення перевірки суб"єктів господарської діяльності за умови наявності направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції.

Якщо вже прийшли, то які дії можуть вчинятись до отримання відповідного дозволу суду? Стаття 11 Закону "Про міліцію" дозволяє в присутності понятих та керівників підприємств - вивчати документи, що свідчать про правопорушення (поняття більш ширше ніж поняття злочину), за рахунок відповідного органу міліції робити з них копії. із залишенням особам, щодо яких проводиться перевірка, опису документів, з яких виготовлено копії, опечатувати каси, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі.

Без рішення суду не можна витребувати і вилучати оригінали документів, що свідчать про правопорушення, зразки сировини і продукції.

Що стосується запитів, то співробітники міліції можуть одержувати безплатно від підприємств на свій письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), але лише у справах про злочини (саме про злочини, а не про будь-які правопорушення), що знаходяться у провадженні міліції. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю діє на підставі відповідного Положення, затвердженого наказом МВС України від 3.09.12. №769 (далі - Положення). Цей наказ видано вже після прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), але до набуття ним чинності. При цьому має виконуватись вищезгаданий Закон "Про міліцію", інші законодавчі акти. Пункт 4.1. вказаного Положення встановлює права ДСБЕЗ. Ці права аналогічні загальним правам міліції, встановленим у ст.11 Закону "Про міліцію". Слід також окремо виділити право викликати громадян і посадових осіб у справах про злочини та у зв’язку з матеріалами, що знаходяться в її провадженні. Варто звернути увагу на відокремлення у тексті "справ про злочини" від "матеріалів, що знаходяться у провадженні". Є також право вимагати від керівників підприємств, установ і організацій пояснення за фактом порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена до компетенції ДСБЕЗ.

Стосовно Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ), то тут, крім вищезгаданих законодавчих актів, спеціальним законом є Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю". У ст.12 цього Закону визначені права таких спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, як МВС та Служби безпеки України. Зокрема, передбачено право на письмову вимогу керівників відповідних спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю одержувати від банків, підприємств, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи про операції, рахунки, вклади, внутрішні та зовнішні економічні угоди фізичних і юридичних осіб. Документи та інформація повинні бути подані негайно, а якщо це неможливо - не пізніш як протягом 10 діб.

УБОЗ може в разі одержання фактичних даних про організовану злочинну діяльність для їх перевірки витребувати та одержувати від підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи. Витребовувані документи та інформація повинні бути подані негайно або не пізніш як протягом 10 діб.

Співробітники УБОЗ мають право за письмовим розпорядженням керівника відповідного спеціального підрозділу входити за службовими посвідченнями на територію, у приміщення, склади та сховища підприємств, організацій і установ, а також у виробничі приміщення громадян, які займаються підприємницькою діяльністю. Судячи з усього дозвіл суду для цього не потрібен.

Натомість за постановою та з санкції відповідного прокурора на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону, а також вилучати предмети і документи у порядку, але вже в порядку передбаченому КПК. Ці дії можливі і до отримання відповідної санкції, але лише у невідкладних випадках - в разі загрози знищення, приховування або втрати предметів чи документів, які можуть бути використані у розкритті та розслідуванні злочинної діяльності, з наступним повідомленням прокурора протягом доби. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (тобто лише за рішенням суду).

Усі вищезгадані силові структури мають керуватись також Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність". Тут у ст.8 передбачені права підрозділів, які здійснюють таку діяльність. Стосовно перевірок встановлено право порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю. Мають право ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, на вимогу керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій.

Потребують дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому КПК), - витребування документів та данних, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених КПК.

Прийняття рішення про проведення оперативно-розшукових заходів, подання та розгляд відповідних клопотань, проведення оперативно-розшукових заходів, фіксація та використання їх результатів, проведення цих заходів до постановлення ухвали слідчого судді та інші питання їх проведення регулюються згідно з положеннями глави 21 КПК.

Органи прокуратури здійснюють перевірки згідно із Законом України "Про прокуратуру". Відповідно до ст.19 цього Закону прокуратура, серед іншого, здійснює і нагляд за додержанням законів, що стосуються економічних відносин. Перевірки проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.

Перевіряючі з прокуратури мають право безперешкодно, за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності без особливих перепусток, де такі запроваджено. Мають право витребовувати з підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення. мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Можуть письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов’язаних з перевіркою, отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури.

Перевіркам також спеціально присвячена ст.21 Закону "Про прокуратуру". Слід зауважити, що перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань. Це є певним обмеженням прав прокуратури на власні перевірки. Втім шляхом системного аналізу норм закону можна дійти висновку, що подібне обмеження не стосується перевірок з власної ініціативи прокурора.

Зрозуміло, що перелік бажаючих перевіряти бізнесові структури, їх повноважень цією публікацією не вичерпується і ми повернемось до них у майбутньому.

Сергій ТЕНЬКОВ

Джерело: Юридичний вісник України

Цитата:Не допустить к проверке нужно правильно: советы ВАСУ

Постановление ВАСУ от 23.07.2012 г. по делу №К/9991/43822/12

Налогоплательщики уже усвоили правило: если направление на проверку и копия приказа, а также служебные удостоверения предъявлены перед проверкой, не допустить проверяющих нельзя.

А что делать, если при ознакомлении с приказом руководитель видит, что в действительности оснований для проверки нет: скажем, ответ на запрос налоговому органу предоставили, а они все равно пришли на внеплановую (пп. 78.1.1 или 78.1.4 НКУ)?

ВАСУ в комментируемом постановлении не только определяет правила поведения в таких ситуациях как налогового органа, так и налогоплательщика, но и дает советы, как правильно не допустить...

Но все по порядку.

Ситуация, ставшая предметом спора, довольно тривиальная: в связи с началом служебного расследования в отношении должностных лиц органа ГНС на основании пп. 78.1.12 НКУ назначено провести внеплановую проверку ООО, о чем был принят приказ.

На основании этого приказа и направления на проверку должностные лица органа ГНС предприняли выезд по юридическому адресу ООО. Но на месте не оказалось исполняющего обязанностей директора и главного бухгалтера. Они находились в длительной командировке.

Исходя из этих обстоятельств, налоговый орган составил акт об отказе от проведения внеплановой выездной проверки.

Что по данному поводу говорит ВАСУ?

Суд считает, что в случае отсутствия лично руководителя налогоплательщика по любым причинам он должен обеспечить наличие других уполномоченных представителей. В противном случае такое необеспечение может быть расценено как сознательное игнорирование законодательных требований.

Если налогоплательщик недобросовестно уклонился от получения направления на проведение проверки, копии приказа о проведении проверки, то налоговый орган имеет право приступить к проведению проверки, несмотря на фактическое невручение налогоплательщику копий необходимых для начала проверки документов.

Таким образом, поскольку ООО отказалось от проведения проверки при наличии законных оснований для ее проведения, налоговый орган вполне правомерно принимает решение о наложении админареста.

Что советует ВАСУ?

Исходя из предписаний п. 81.1 НКУ в части оснований для допуска должностных лиц ГНИ к проверке, суд считает, что налогоплательщик обязан расписаться и получить копии указанных документов. Отказ от их получения неправомерен!

Из содержания положений ст. 81 НКУ усматривается, что несогласие налогоплательщика с проведением проверки должно реализовываться следующим способом:

шаг 1. Налогоплательщик обязан получить от представителей органа ГНС направление на проведение проверки, копию приказа о проведении проверки;

шаг 2. Если же налогоплательщик отрицает наличие оснований для проведения проверки, он может не допустить представителей налогового органа к проведению проверки. При этом он вправе обжаловать в судебном порядке решение руководителя налогового органа о проведении проверки, оформленное приказом.

Автор: Канарева Наталия

Источник: «Дебет-Кредит»

[Vovan]

Вроде бы все и правильно/нормально, но не в нашем гондурасе

[zhenya345]

(20-02-2013 15:46)Vovan :  Вроде бы все и правильно/нормально, но не в нашем гондурасе

в нашем гондурасе сначала проверяют, а потом документы готовят задними числами, всё как всегда через Ж