От не було, що робити,
І рішив я пофлудити.
А щоб фігньою не страдати,
Краще віришики складати.
Про життя, про Львів, про Шкоду,
Про вибагливу погоду.
Хто, ще зараз не дрімає,
Хай свої вірші складає.
Бо, як тема для народу,
Не потягне «свіжу воду»,
То адмін її забанить
І до трашу переправить.
Знаю, тема така була
У сусідів із Дніпра.
Досить весело писали,
ВіршІ флудИли, як з відра.
Ну а зараз я йду спати,
Рано на роботу рулювати,
Шкода дрімле на стоянці,
Жде, коли прийду я вранці.
Заведу, прогрію й рушим,
Разом з нею на роботу.
Порахуєм Львівські ями,
Що почались вже від брами.
Матюкнемся в пробці дружно,
Ну чого ж нам так сутужно?
Хтось фа-факне і блим-блим,
Ми будем солідарні з ним.
Попропускаєм пішоходів.
Знов матюкнемся на уродів,
Що повилізали рано
І їдуть, як капєц, погано.
Ну треба якось виживати,
Життя ж не казка,
Мусим знати!
Two tears in the bucket?
Fuck it!
|