Политическая сатира (карикатуры, демотиваторы, анекдоты)

[smile]

интервью зеленского.

зелюбчикам смотреть запрещено. потому, что - "а, бесполезно".

https://www.facebook.com/mason.lemberg/v...417306580/

[Lady]

   

Цитата:Порохоботы, лишенные как сострадания, так и элементарного чувства приличия, позволяют себе мерзко насмехаться над постоянно выпученными глазами Владимира Александровича. Дескать, с этими мокрыми, пронзительными и бессмысленными гляделками он напоминает мышь, страдающую запором.
Мы эти гнусные домыслы с презрением отметаем.
Во-первых, в запоре нет ничего постыдного. У всех бывают запоры. У вас тоже. И у вас. Даже у вашего, не побоюсь этого слова, Кровавого Кондитера тоже бывают, хотя это и не точно. Отдает богохульством.
Ну так вот. Что делает человек, когда у него запор? Он сидит на горшке. Мучительно долго сидит на горшке. Кто-то разговаривает в это время с котом, кто-то тупит в телефон или читает шампунь, а Владимир Александрович - Презедент. Он думает о стране. Шоб всем было покращення. И чем дольше он сидит, тем дольше думает и тем сильнее у него выпучиваются глаза. А потом так и ходит. С глазами этими.
Не щадит себя ради нас, бубочка. А вы смеетесь и дули крутите.
Изверги.

[Lady]

А як же "Хто завгодно, аби не Порошенко"? А як же "Гірше не буде?"

   

[Lady]

Цитата:#Параска

Привіт, моє зелененьке, але не огірок, Володька!

Чесно кажучи, прикрих новин кожного дня так багато, що можна хапатися за серце щохвилини. Проте, всі ці новини в якомусь такому традиційно одному та теж самому напрямку. Тому дещо скучно про них писати, але маю. Колись, знаєш, я вважала, що Верховна Рада - то таке в нас українське болото, проте нова верховна зРада, то не болото - прірва. Бо зазвичай у будь-якої людини, а тем більш в народного депутата, є голова, якою він думає, але у сук з народу здебільше лише дупки на плечах, якими вони іноді споживають їжу. Тому голова (але, як на мене саме дупа) комітету з питань запобігання та протидії корупції намагалася нав'язати членам комітету заготовочку з твого Офісу Зеленського, у вигляді редакції до другого читання у сесійній залі. Тобто, по факту, дівчина Настя, 35 рочків, не вміє думати своєю головою, вона думає, напевно, головою Андрія Богдана.
На засіданні міжпарламентської групи дружби Україна – США слуги вимикали мікрофони опозиції і навіть крикнули представникам ЄС у слід: «Не треба нам ваша демократія!». Слухай, Володька, я не знаю, чому тим дупкам з ніжками демократія не потрібна, але мені, як “теж президенту”, вона є вкрай потрібною. Я не хочу, щоб мою долю та долю моєї держави хтось вирішував одноосібно. Нещодавно Богдан натякнув, що ти в нас та за нас все вирішуєш, так якого дідька! Ти в нас хто, чувак? Гарант Конституції. Але саме ти її по факту ось цим плюндруєш, гвалтуєш та нічого нікому не гарантуєш.
Проект з пліснявою державного бюджету на наступний рік демонструє, що український народ занадто багатий, бо в жебраків слуг не буває. Але слуги попались нам такі, які крадуть навіть хліб з панського столу. Як то кажуть ненажерливі, брехливі та жадібні. На субсидії цього разу виділено на 8 млрд менше,ніж у 2019-му, скорочене фінансування освіти та житла для дітей сиріт.
Проте, бюджет 2020 збільшує фінансування РНБО в 157 разів. В Данилюка, який, обіймаючи посаду міністра фінансів, блокував закупівлі в міністерстві оборони, епоха бідності однозначно закінчилася. Проте у армії вже забрали 28 мільярдів. Може, Данилюк поїде в окопи особисто? Всі на фронт! Агов!
Не обділили і тебе, моя зелена пекінська качка, збільшивши витрати на обслуговування твого, Вовко, велосипеду до 983,3 млн грн. Бо ж ви не бариги, так? В вас просто така боротьба з бідністю. Ви гадаєте, що якщо до боротьби з бідністю підійти з розумом, то можна гарно розбагатіти. Ви там, напевно, думаєте, що одна бідна людина схожа на сливу, на якій висить кілька слив. Проте багато бідних людей нагадують сад. І, якщо потрусити всі дерева, то фруктів вийде досить багато. Так, Вовка?
Проте "Українська правда" пише, що є деякі члени твоєї, Володька, партії, в яких на шиї не дупа, а все ж таки голова, як в нормальних людей. Тому на них обурився Разумков, сказавши:"Вам у вуха влили порошенки-геращенки дурню. Ви довіряєте чужим фракціям більше, ніж своїй". Це йшлося про провал голосування законопроекту №1009, який дає НАБУ і ДБР право прослуховувати чиновників. А кому може сподобатись те, що його прослуховують якісь нишпорки? Скажи мені, тільки чесно, кому?
ЗМІ повідомляють, що: “Суд буде обирати запобіжний захід Олексію Бельку, який 18 вересня погрожував підірвати міст Метро в Києві. Арсен Аваков заявляє, що проситиме суд про мінімальне покарання і взяття на поруки колишнього військового”. Я, Володька, на цій театралізованій виставі взагалі зупинятися не дуже хочу. На мою думку, її влаштували по принципу: “Народу потрібні зрєліща”. Як одна людина могла зупинити весь рух транспорту в столиці? Чому для її арешту знадобились танки? Чому в людини була така яскрава зелена куртка? Чому колишній вояк АТО вирішив загрожувати пересічним громадянам у серці власної країни, на захист якої він раніше встав? Чому саме простим людям, а не владі? Залишимо ці питання без відповіді. Як на мене, вся проблема в міністрі Авакові, хлопець хотів привернути увагу Арсена до себе, щоб освідчитись в такий спосіб йому у коханні. Гірко, гірко, будуть кричати гості на весіллі.
До речі, вітаю тебе, моя зелененька муха! Конгрес США запросив Валерію Гонтареву виступити перед конгресменами. Нарешті про твого Карабаса-Барабаса Коломойського, мій Буратинко-Володька, дізнається весь вільний та демократичний світ.

Параска. Село Великі Цицьки.

[leninV]

[Lady]

   

[Lady]

в очередь
   

[Lady]

Ваш Порошенко!!!
- Что?
- Свинарчуки!
- Так они на вас теперь работают!
-Офшоры!
- У Пороха не было офшоров, а у Зе - бабло на Кипре
- Липецкая фабрика!
- Закрыта с начала войны, а у Зе две киностудии в РФ и бабло из федерального бюджета.
- Роттердам +!
- Так он теперь ваш, это выгодно, - сказал Зе.
- Договорняки с Путиным!
- Порох ни разу Путе не звонил, а Зе уже названивает...
- Порох воровал!
- Покажи что и сколько он украл и у кого???
- Да пошел ты нах, порохобот!
Вы прослушали краткий диалог человека и Зебизяны.

[Lady]

Цитата:Татьяна Худякова


Персонажи вымышленные, любые совпадения случайны, буков дохрена, дякую, дуже дякую.

Глубокий вечер. Спальня. Золоченые купидоны, постельное белье с тиграми, балдахин, фумигатор.
На огромной кровати в беспокойном сне мечется Ленка в шелковой пижамке и с бигудёй на челочке.
Ей снится страшный сон.
Один и тот же, всё время, с весны.
Она стоит на краю ковровой красной дорожки, за ограждением фотографы, пресса, новый истеблишмент в люрексе и соболях.
Ленке страшно. Она одета в описюнительную двойку цвета возбужденного лосося, но ощущает себя совершенно голой в прицеле этих неодобрительных взглядов. Облупился лак на большом пальце ноги. Сбилась прическа, потекла тушь, размазалась помада. Объективы фотокамер словно дула пулеметов-безжалостны, и завтра во всех фейсбуках страны новые пикчи и мемчики. Где Ленка с большим пальцем и в лососе, а рядом- вон та сучка, предыдущая, у которой никогда не текла тушь.
И коменты…тысячи сраных коментов…
Ленка мечется, иногда тонко вскрикивает, отрывая от ужина комара, который плевать хотел на фумигатор и чины.

Володе тоже не спится. Его мучает изжога, снова и снова напоминая о необходимости сменить шаурмяушную.
На листочке написаны в столбик злоебучие фамилии всяких шведов и англичан, политиков и бизнесменов, которые нужно выучить до завтра, чтоб внятно произносить их.

Телефон вдруг спел голосом Тани Либерман «Пупсик! Мой милый пупсик!».
Вова вздрогнул. "Надо сменить оповещалку для мессенджеров" - подумал он.
С той стороны эфира шалил неугомонный Богдан:
- Дуй к нам! Туса в разгаре. Лизон залезла на пилон. Лол.
….
- Бобёр жжет!
….
- Лизон погнул пилон. Лол, кек
…..
- и погрыз.

Накопленное раздражение обрело форму.
Этот жизнерадостный карапуз-адвокат иногда делается невыносимым. Зачем он лазил под столом руками, когда мы сидели рядом? Что за подстава!
Еще весь вечер наяривал этот…как его…чувак из НАБУ. Матюкался. Что-то там по жижитализацию было, про жопу и про засунуть. Никакой субординации.
Бухать нельзя, кокс нельзя, жаловаться тоже нельзя. Назачем такая жизнь?

Бабушка Беня должна позвонить, не пропустить бы. В последний раз, когда бабушка не сумела дозвониться с первого раза, разговор получился несколько двусмысленным и неприятным.
И неуважительным, что больно ранило тонкую, артистичную натуру Володи, измученную произрастанием на пролетарских окраинах и блогерами.
Вечер испортился окончательно.
Ворочался комар, пищала Ленка, фамилии влазили в голову какими-то странными буквосочетаниями и напрашивались на каламбур в привычном стиле «Трамп-хуямп» и «Меркель-шмеркель».

Позвонил телефон, Вова нервно облизнулся и снял трубку.
- Здаров, пацан. Шо по чем? Не кашляешь? В шапке? Ну не суть. Смари какое дело. Витя из Ростова вертается. Надо встретить. Поляна, техподдержка, жижита…ёпта…ну кароч ютуб, твиттер, Мосийчук и вот это всё. Смекнул?
- Как Витя? Как из Ростова?.....- охуел Володя.
- Как, как, не какай тут! Всё, чмоки, выдыхай.

Монитор потух.
- Ленка! Лен!- позвал Вова.
- Что случилось?- подскочила сонная жена в немножко съехавшей набок бигудюшке.
- Витя возвращается в Киев…И зима близко.
- О господи…- прошептала Ленка, - какая ужасная примета…Неужели снова Майд…- и резко осеклась.
- Цыц! Не каркай! Дура!
- Прости…Не подумала…
Вова приобнял испуганную жену за плечи, сделал мужественное лицо и решительно вытер около носа:
- Ну не сцы. Не надо. У нас такая поддержка в народе.
- Счета за отопление уже придут…И за свет. И педагогов кинули. И ФОПы эти еще…АТОшники…-запричитала Ленка

Повисла долгая пауза. В тишине снова забеспокоился антифумигаторный комар.
Продолжали приходить сообщения от Богдана и фотки красивого бобра на пилоне.

- Лен, а у нас родня в Ростове есть?- неожиданно спросил Вова.

[leninV]