Вино.

[ПетроФФ]

Извиняюсь, шо прерываю...
А что скажут уважаемые знатоки об грузинских винах?
Своими так сказать словами, пусть гугл отдохнет.

[smile]

(13-12-2018 13:05)m.dreval :  Мое мнение - развивать нужно ординарный украинский сегмент.

+1
основной оборот там. и не только у нас.


по поводу украинских марочных и их премий на конкурсах хочу вставить свои 5 копеек. в попытках помирить, такскать.
не надо путать вино из эксклюзивной бочки отличного года с серийным производством. первое может, при стечении кучи обстоятельств, получить иногда премию на хоть вселенском конкурсе. тут можно не спорить, просто надо учитывать, что такие премиальные вина яляются редкостью не только у нас, но и в принципе. и стоят соответствующе. и тоже можно не спорить, что количество таких вин у нас сильно ограничено низкой вероятностью тех самых обстоятельств, в отличие от "более виноградных мест".
тоже самое качается и марочных вин - ну нету у нас возможности получать конкурентные объемы марочных вин для заметного выхода на внешние рынки.
я не говорю, что наши марочные неконкурентны. я говорю о том, что их недостаточно, что бы их заметили.

(13-12-2018 22:18)ПетроФФ :  Извиняюсь, шо прерываю...
А что скажут уважаемые знатоки об грузинских винах?
Своими так сказать словами, пусть гугл отдохнет.

насколько я знаю, существует всего два вида грузинских вин. (цвет тут не причем)

первый делается по "грузинской" технологии (не помню наверняка, что то смутно припоминается, что оригинально технология древнегреческая, но без гугла не вспомню ) путем выдержки в больших глиняных сосудах (типа больших амфор), закопанных в землю.
со слов грузин - в торговых сетях не продается. весь потребляется там же, где и делается. т.е. надеюсь, что понятно, что винодел его продает конечно, не сам весь выпивает, но продает в рамках "малого и среднего бизнеса"...
этот вид я не пробовал, слишком мало времени был в Грузии. всё собираюсь туда как то машиной на пароме двинуться.

второй вид мы видим в магазинах как "грузинские" вина.
со слов всё тех же грузин, в Грузии не растет столько винограда, чтобы продавать столько вина. ну т.е. марочные выдерживаются в дубовых бочках ("французкая" технология), расположенных в Грузии. но на этом всё.
откуда везется виноматериал - не знаю.
иногда виноматериал даже в Грузию не попадает - в наших магазинах встречал неоднократно "грузинские" вина, разлитые в бутылки/пакеты у нас.
внимательно читайте этикетки.



ЗЫ. не, в грузии делают марочные вина по "французкой" технологий из своих виноматериалов, меня там ими угощали, весьма неплохи. и в грузинских маркетах продаются, но вне грузии я их не встречал. название без гугла не вспомню. что то крутится типа "мангрели" или "мингели" но точно не помню.

ЗЗЫ. а, и с коньяками где то такая же история. "сарахишвили" грузины рекомендуют, и спирт грузинский туда идет, остальное - как повезет.

[SergM]

smile!
Справа не стільки у вдалих роках – справа у оригінальності, бо вирощуючи Шардоне чи Совіньйон ми автоматично входимо у порівняльну конкуренцію з відомими марками та виробниками. + Відсутність культури споживання і продажі шмурдяка – бо контролю немає (а ще бажано щоби у людей були гроші).

Пан Горбачов нам дуже нашкодив з "сухим законом" – багато ендемічних сортів (особливо у Криму) втрачено, а вони могли б стати основою оригінального виноробства... Ще нашкодив легітимний – на південному узбережжі Криму повирубали під забаганки експериментальні виноградники.

Також немає необхідності щоби нас помітили – треба сперш цю галузь розвити, а тоді результати скажуть самі про себе. До того ж це цікавинка – якісне місцеве (для туристів зокрема). Інша наша цікавинка – десертні та лікерні вина.

m.dreval :Мне интересен Рислинг Рейнский. Но пробовать начну с Шардоне.
Если зайдет белое, тогда приступлю к дегустации красного.
[]
Попробовал... Общее впечатление: Не охренеть, но неплохо! КМК 134 гривны для этого вина - дорого. При наличии альтернативы - предпочту альтернативу.

Рислінг від Трубецького цікавий (думаю один з найкращих на зараз за свої гроші), але він не марочний (рік на рік не приходиться), хоча бувають лімітовані версії дорожче (саме під назвою "Рислінг Рейнський). Був колись дуже непоганий сортовий коблевський, але останнім часом він не те.

З Шардоне від Трубецького та ж історія (нормальна ціна на нього – близько 100 грн., витримане – дещо дорожче).

Ще непогані вина Шабо серії Резерв, але дорожчі за загал (враховуючи що нормальне ординарне сухе у нас зараз коштує ~70 грн. за 0,7, то платити близько 100 за більш пристойну якість – нормально, ті ж грузинські аналогічної якості дорожчі, причому можна знайти пристойні ординарні імпортні дешевші за грузинські – навіть в ціну наших).

[Миша Чех]

(14-12-2018 10:26)SergM :  Справа не стільки у вдалих роках – справа у оригінальності, бо вирощуючи Шардоне чи Совіньйон ми автоматично входимо у порівняльну конкуренцію з відомими марками та виробниками.

Ага, справа в оригінальності!

У Колоніста є Сухллиманське та Одеський Чорний. "Унікальні" українські сорта. От скажіть мені, SergM, будь ласка, що ці назви будуть говорити європейскому споживачеві??? Як ці сорта вина продати в Європі??? Я вже не питаю в якій категорії їх виставити на міжнародний конкурс.

---

---

(14-12-2018 10:26)SergM :  Рислінг від Трубецького цікавий (думаю один з найкращих на зараз за свої гроші), але він не марочний (рік на рік не приходиться), хоча бувають лімітовані версії дорожче (саме під назвою "Рислінг Рейнський). Був колись дуже непоганий сортовий коблевський, але останнім часом він не те.

З Шардоне від Трубецького та ж історія (нормальна ціна на нього – близько 100 грн., витримане – дещо дорожче).

Ще непогані вина Шабо серії Резерв, але дорожчі за загал (враховуючи що нормальне ординарне сухе у нас зараз коштує ~70 грн. за 0,7, то платити близько 100 за більш пристойну якість – нормально, ті ж грузинські аналогічної якості дорожчі, причому можна знайти пристойні ординарні імпортні дешевші за грузинські – навіть в ціну наших).

Вчоращні ціни в Сільпо - Шардоне від Трубецького витримане - 134 грн.
Перлина Степу марочна - 194 грн.

Шардоне вчора пробував. Перше враження було більш-менш. Потім стало грше. Перлину степу вже не куплю. (((

[Тарас_В]

[quote='m.dreval' pid='2714720' dateline='1544699124']
[quote='Тарас_В' pid='2714675' dateline='1544691316']

И кстати, Вы так и не назвали мне 5 причин, почему покупатель должен отдать предпочтение украинскому премиальному вину. А это очень важно.

---

---

Я не маркетолог потому и не назову, да и мои скромные познания в данном деле не глубокие, так сказать только учусь)). С точки зрения обычного покупателя вино покупаю в 20% случаев (дома украинского производителя, опять таки по личным убеждениям и некоторым познаниям) 80% свое

[SergM]

m.dreval :

SergM :Справа не стільки у вдалих роках – справа у оригінальності, бо вирощуючи Шардоне чи Совіньйон ми автоматично входимо у порівняльну конкуренцію з відомими марками та виробниками.

Ага, справа в оригінальності!

У Колоніста є Сухллиманське та Одеський Чорний. "Унікальні" українські сорта. От скажіть мені, SergM, будь ласка, що ці назви будуть говорити європейскому споживачеві??? Як ці сорта вина продати в Європі??? Я вже не питаю в якій категорії їх виставити на міжнародний конкурс.

А що вони мають говорити якщо це наше унікальне? – Думаю незвичності та якості буде достатньо.
Як продавати – говорити зарано, бо експериментаторів мало і у них, зате таких як Ви багато – "навіщо купувати якщо є перевірене чи трохи дешевше?". Але вище я казав, що гарний шлях – через якість і туризм.
І Ви мені скажіть – конкурси відбуваються взагалі, чи вони обов'язково (моно)сортові?

m.dreval :Вчоращні ціни в Сільпо - Шардоне від Трубецького витримане - 134 грн.
Перлина Степу марочна - 194 грн.

Шардоне вчора пробував. Перше враження було більш-менш. Потім стало грше. Перлину степу вже не куплю. (((

Треба знати місця. Сільпо цікаве акціями.
Ну не знаю – нормальне ординарне Шардоне – залежить від року. Тим більше що сухе під щось вживають, якщо не дегустація (що для ординарного скоріше проба).
Перлина Степу – марочне, інший рівень. Колись давно у невиразній совковій пляшці під поліетиленовим корком виявилося дуже непогане (хіба що кислинка була присутня), а від КТ ще не пробував.

[Миша Чех]

(14-12-2018 11:12)Тарас_В :   Я не маркетолог потому и не назову, да и мои скромные познания в данном деле не глубокие, так сказать только учусь)). С точки зрения обычного покупателя вино покупаю в 20% случаев (дома украинского производителя, опять таки по личным убеждениям и некоторым познаниям) 80% свое

Вот и я затрудняюсь назвать. Две хиленьких выдумал, и как-то фсё... И то эти хиленькие чисто для внутреннего украинского потребления. Для Европы они не покатят.

---

---

(14-12-2018 11:14)SergM :  А що вони мають говорити якщо це наше унікальне? – Думаю незвичності та якості буде достатньо.
Як продавати – говорити зарано, бо експериментаторів мало і у них, зате таких як Ви багато – "навіщо купувати якщо є перевірене чи трохи дешевше?". Але вище я казав, що гарний шлях – через якість і туризм.

От в тому то й проблема, що багато хто думає, що знає, як продавати вино та керувати державою. Зі сторони м'якого дивану воно все просто та легко. Складності починаються тоді, коли попадаєщ в кабінет категорійного менеджера супермаркету.

Не буде достатньо незвичності. Бо в Євопі ніхто не знає, шо то таке місто Одеса, а тим більше що там можуть робити вино. А що таке Сухий Ліман не знають навіть половина українців, які ніколи не ьули на сьомому кілометрові або в магазині винсовхоза Таірова.

Тому просто так ніхто незнайомі вина купувати не буде. Скажу більше, ніхто під них не виділить місце на полицях. Принаймині в тих мережах, які я знаю.

(14-12-2018 11:14)SergM :  І Ви мені скажіть – конкурси відбуваються взагалі, чи вони обов'язково (моно)сортові?

Серйозні пивні конкурси відбуваються за катеогріями. Винні, думаю так само.

(14-12-2018 11:14)SergM :  Треба знати місця. Сільпо цікаве акціями.
Ну не знаю – нормальне ординарне Шардоне – залежить від року. Тим більше що сухе під щось вживають, якщо не дегустація (що для ординарного скоріше проба).
Перлина Степу – марочне, інший рівень. Колись давно у невиразній совковій пляшці під поліетиленовим корком виявилося дуже непогане (хіба що кислинка була присутня), а від КТ ще не пробував.

Ну то так. Я не там брав, не те вино пробував, не тією пробкою було закрите...

Не щардоне то було. Нажаль. Навіть Моравське Габанське шардоне обійде його на декілька корпусів. Я вже мовчу про більш серйозних конкурентів, чи взагалі про Шаблі.

[smile]

(14-12-2018 10:26)SergM :  smile!
Справа не стільки у вдалих роках – справа у оригінальності, бо вирощуючи Шардоне чи Совіньйон ми автоматично входимо у порівняльну конкуренцію з відомими марками та виробниками. + Відсутність культури споживання і продажі шмурдяка – бо контролю немає (а ще бажано щоби у людей були гроші).

я про інше. я про те, що так, іноді деякі наші вина отримували медалі не тільки на ялтинських конкурсах, про що ви з Михайлом дискутували, але на мій погляд цього недостатньо, аби серйозно розмовляти про високі досягнення нашого винпрому.

[SergM]

smile :я про інше. я про те, що так, іноді деякі наші вина отримували медалі не тільки на ялтинських конкурсах, про що ви з Михайлом дискутували, але на мій погляд цього недостатньо, аби серйозно розмовляти про високі досягнення нашого винпрому.

Досягнення є результатом праці і розвитку. За СРСР усі досягнення зводились до Варшавського блоку з нечастими виступами поза ним, а так майже усе йшло для "обслуговування завдань уряду" – дипломати, прийоми і інше. – Відповідної культури не було (а ще це з розряду аристократизму, що є зайвим для пролетаря). Тому як для тої ситуації, то досягнення нормальні і принципово є. Ну а те що вони не споживацькі і не бізнесові – так воно і не могло таким бути – "дешеве міцне" і крапка (що врешті і підвело під "сухий закон").

[smile]

https://www.youtube.com/watch?v=948dm0xRV1w