...Над морем западає тиша. Чомусь і дім за кипарисами огорнувся тишею, і на терасі його ані голосів, ані кроків, і навіть президентове серце мовби втихомирює свій стукіт. Мабуть, розмова закінчилась. Платформа пригасає вогнями. Президент робить рух, щоб повернутися до свого дому…
І тут чує тихий, ледве вловимий у собі голос прибульця. Певне, його останні слова:
— Сиріус, виконуючи волю Космічного Розуму, бере на себе сміливість сказати Президентові України про наслідки своїх спостережень над українськими людьми. Ці наслідки робилися протягом століть і синтезувалися Космічним Розумом. Безперечно, що українські люди створені для творення добра. Тільки добра. Вони великі за душевними пориваннями і світлими почуттями. Егоїстичний індивідуалізм, роз’єднаність їм чужі. Тому вони прагнули й прагнутимуть строгої державності, прагнутимуть мудрої, зваженої влади і жадатимуть, щоб ця влада оберігала кожну сім’ю і кожну людину. І захищала всіх від кривди. Такою владою, як це доводить ваша історія, була влада гетьманів. Такою вона стала за новітніх часів вашої державної незалежності і волі, за часів Президентства. І хоч ця влада в окремі періоди припускалася помилок, надто виявляючи надмірну поблажливість до жадібних, нечесних, негуманних осіб, Сиріус, виконуючи волю Космічного Розуму, вважає такі помилки вчиненими не від злого наміру і доносить до українців свою думку, що Космічний Розум хотів би бачити в Україні саме її, владу Президента, хотів би вірити, що вона подолає всі труднощі і зуміє використати дар Космічного Розуму для втілення законів його і сподіванок його.
Президент приплющив очі, аж пітьма огорнула його. Слухав у собі тишу, немов не вірячи в почуте.
— Ми прагнемо таких законів, — різко кинув Президент. — Хоч наш парламент, названий Верховною Радою, не завжди встигає реалізувати мої проекти і ініціативи.
Сяючий прибулець витримує довгу паузу. І нарешті озивається словами:
— Люди Сиріусу будуть завжди з вами, як з лідером однієї з найгуманніших держав планети Земля…
— Даруйте, чим викликана до мене така особлива симпатія Космічного Розуму? — наважується перебити голос у собі президент.
— Реальністю ваших дій.
— А точніше?
— Ви завжди, на думку Космічного Розуму, дієте дуже зважено, строго враховуючи реалії життя.
— Я справді намагаюся бути реалістом.
— І не просто реалістом, а реалістом, який найперше прагне щастя свого народу. Космічний розум досі продумує лиху подію, яка сталася минулого року в Америці. Там було воднораз вбито тисячі безвинних людей дуже підступним методом — нальотом великих літальних машин на високі будинки. Земляни назвали той акт безумства дією так званих терористів. Це сталося абсолютно несподівано і було підготовлено так приховано, що Космічний Розум виявився безсилим запобігти лихові, адже нам ясно, що ваш земний світ наближається до катастрофи, йому потрібна негайна допомога, і Космос надасть її вам.
— Яким чином? — сумно запитав Президент.
— Мусите наслухатись до наших порад. І найперша з них: багатим країнам Землі (у вас їх називають «Золотим міліардом») на порі поділитися своїм багатством з нещасними і убогими, бо убогі перші хапаються за зброю, за насильство. І навіть за терор. Невже ваші мудрі лідери не бачать цього? Невже вони до такої міри засліплені своїм багатством?
— Дехто й засліплений, — визнав похмуро Президент.
— Гаразд, люди Сиріусу готові до дії. А вас ми просимо, Президенте: допоможіть нам і допоможіть землянам! На вас Космічний Розум покладає найбільші надії. І тому вам він віддає першу станцію плазмової енергії. Її запаси безмежні, але Космічний Розум сподівається, що ви не використаєте її лише для збагачення своєї держави. Віримо у ваше благородство і чекаємо вас у нашій великій сім’ї!
Президент мимоволі опустився на теплу гальку, заплющив очі. Його огорнула тьма. Тьма і тиша… тиша… тиша…
http://flibusta.is/b/407018/read
Юрій Бедзик
ЛЮБОВ, ПРЕЗИДЕНТ І ПАРАДИГМА КОСМОСУ
![[-]](https://www.skoda-club.org.ua/forum/images/collapse.gif "[-]")
echo123
