Шкодчук
Українець
Повідомлень: 12 132
Приєднався: Oct 2008
Київ, Кинь-Ґрусть урочище
1,6 тур бо ...
|
21-10-2017 06:03 RE: Украина. Шаги к восстановлению и процветанию
|
В МВД сваливают ошибки в расследовании дела Шеремета на реформу
Одной из причин отсутствия прогресса в расследовании убийства журналиста Павла Шеремета в МВД называют проведение реформы полиции.
Об этом заявил директор департамента по коммуникациям МВД Артем Шевченко на конференции Совета Европы "Противодействие угрозам жизни и безопасности журналистов. Эффективное расследование преступлений против свободы слова".
По словам Шевченко, в 2016 году, на момент убийства происходила реорганизация и переаттестация, что фактически демотивировало сотрудников Национальной полиции.
По этой причине, по словам Шевченко, были допущены ошибки, которые следствие исправляет сейчас.
На тот момент Нацполицией руководила Хатия Деконаидзе, которая проводила реформу, включавшую переаттестацию сотрудников.
На вопрос о том, почему до сих пор не были обнародованы фотороботы, Шевченко заявил, что полиция хочет найти убийц, и именно поэтому не публикует фотороботы.
По его словам, есть круг подозреваемых, и следователям нужно время, чтобы их отработать.
Он подчеркнул, что можно составить портреты по видео, но под такие фотороботы попадет большее количество людей, которые могут и не быть подозреваемыми.
Такое впечатление, что у них у всех одна задача - отмазаться, перевести стрелки и провалынить....
(21-10-2017 02:37)Dimon325 : Не выеживаюсь, но теперь вижу горизонт. Если кто хочет задать вопросы, как смогу отвечу.
Когда начнется колонизация Марса?
(14-09-2017 14:19)m.dreval : Что касается роста цен на продукты питания.
Как человек, очень тесно сейчас связанный с этой отраслью, могу Вам сказать одно. Не верьте тем, кто цены на продукты питания связывает с, например, усилением роли большлго бизнеса, с дотациями на с/х, со средней заработной платой в стране и т. д. Это все - дилетанство.
Цены на продукты питания регулируются двумя и только двумя драйверами - спросом и размером предложения.
Курятина, да и не только курятина, подорожала в Украине только потому, что теперь для Украины открыты европейские рынки с более интересной покупательской способностью и с более интересными закупочными ценами. Т.е. резко вырос спрос. А украинское производство не успевает за таким резким ростом спроса, возникает дефицит предложения, и растут цены.
Никакой господин Косюк не будет продавать внутри страны курятину по 30 грн. за кг, если он может продать ее же в соседнюю Польшу по 90 грн. Потому, для того, чтобы курятина осталась в стране, она должна стоить столько же, сколько стоит в Польше минус дорога. Это аксиома.
Точно так же, никто из Вас не продаст свой автомобиль за пол цены человеку. у которого маленькая зарплата, и не хватает всей суммы на покупку. Вы наверняка будете искать того покупателя. у которого хватает денег заплатить за Ваше авто рыночную цену.
Что будет дальше в Украине?
Дальше будет наращиваться производство. Рост производства обязательно вызовет недостаток рабочей силы, и как следствие, повышение зарплат в связи с этим недостатком. В стране начнут расти заработные платы.
Кроме того увеличится спрос на сырье и корма. Это значит, что подымутся закупочные цены на пролукцию сельского хозяйства, у фермеров увеличатся доходы и т д.
Кроме того на расширении производства заработают много смежников, производителей пищевого оборудования и т.д.
Кроме того, наконец то нашу Украину перестанут тыкать в лицо тем, что GDP per capita какой то Албании выше. чем Украины.
Уверен, что список далеко не полный. Но не суть.
И есть второй вариант. Закрыть границы и обязать производителя продавать все только внутри Украины и дешево.
Так какой путь выберем?
Антимонопольний комітет України (АМКУ) досліджує внутрішній ринок м’яса птиці на предмет порушення на ньому конкурентного середовища.
27 вересня 2017
«Найяскравіше зростання цін на продукцію — м’ясо курятини, яке є одним із найбільш уживаних соціальних продуктів. Першочерговою для АМКУ сьогодні є цінова ситуація на ринку м’яса, зокрема, курятини. Аналіз цін показав, що окремі позиції по курятині подорожчали (за останній календарний рік) на 50% (за даними виробників). Це чітко видно в окремих торгових мережах. Середнє арифметичне зростання вартості курятини від початку 2017 року становить 22,5% (за даними ДССУ)», — уточнив Юрій Терентьєв.
Зараз внутрішній ринок курятини дуже концентрований. На ньому є гравець №1 — «Миронівський хлібопродукт» (із часткою понад 40%) та кілька інших, дрібніших: комплекс «Агромарс» (із часткою понад 10%) та «Агроовен» (з часткою до 6). Сукупна частка МХП та «Агромарсу» перевищує 50% на ринку. Але якщо брати сегмент сучасних торговельних форматів, то у деяких мережах частка «Миронівського продукту» перевищує 70%. «Миронівський хлібопродукт» займає домінуюче становище на внутрішньому ринку курятини. Його цінова політика привертає до себе увагу Комітету», — каже він.
Як розповів Терентьєв, у компанії «є дві структурні ознаки монополізму — частка на внутрішньому ринку понад 41% та цінова поведінка зі знаком питання». «За визначенням, «монополіст» — це єдиний продавець на ринку. МХП таким не є. З юридичної точки зору, назвати його монополістом можна навіть за наявності 35% внутрішнього ринку. Але якщо компанія відчуває значну конкуренцію, тоді, за законом, монопольне становище на ринку вона не має. Зараз ми бачимо певні негативні сигнали від ринку про те, що цінова поведінка МХП викликає питання. Інші учасники дивляться на ціни, які ставить «Миронівський хлібопродукт», і сприймають їх як певний індикатор. Тож конкуренція на ринку м’яса птиці досить обмежена, попри присутність інших гравців. Це дає нам підстави глибше вивчати ринок м’яса птиці щодо зловживання МХП своїм монопольним положенням», — пояснив він
При цьому голова АМКУ уточнив, що у Комітету немає упередженого ставлення до МХП. Він пеервіряє «тривожні сигнали» з ринку і, як результат, «природно, дивиться на найбільшого виробника курятини», яким є ця компанія.
...
Гройсман «відчитався» щодо отримання «Нашою Рябою» бюджетної підтримки в 2018 році
20.10.17
Нагадаємо, бюджетний комітет 19 жовтня 2017 року підтримав поправку №231, якою скасовується обмеження на отримання аграрними групами пов'язаних компаній дотацій на більш ніж 150 млн грн на рік. Відповідно до чинних норм Закону «Про державну підтримку сільського господарства», з 1 січня 2018 року мало вступити в силу обмеження, яке не дозволяє аграрним групам пов'язаних компаній отримувати більше 150 млн грн дотацій на рік. За січень — липень 2017 року більшу суму дотацій отримали лише два аграрних холдинги — "Миронівський хлібопродукт" Юрія Косюка та "Укрлендфармінг" Олега Бахматюка (942 млн грн та 236 млн грн відповідно). Усі аграрні компанії за цей період (у рамках відповідної програми спецдотацій) отримали з бюджету 2,315 млрд грн дотацій, але, окрім названих двох компаній, ніхто не отримував понад150 млн грн.
Серед підписантів є: Микола Кучер,Олександр Домбровський, Олександр Бакуменко, Владислав Голуб та інші.
Гройсман:
-Дійсно, в проекті бюджету на 2018 рік ми приділяємо особливу увагу розвитку агропромислового комплексу в країні. Я вважаю цей напрям абсолютно пріоритетним. Це знайшло своє відображення в проекті бюджету. У жодному разі, ніколи ми не підтримували і не будемо підтримувати ніяких олігархів. Нам із ними не по дорозі», — заявив Гройсман, так і залишивши без коментарів питання нардепа Лушняка.
...
Якщо ви дасте 15 млн 15 фермерам і 15 млн — одному мультинаціональному виробникові, то 15 фермерів створять більше робочих місць, організують виробничі процеси, принесуть виручку. Таке вкладення буде вигіднішим», — підсумував експерт PUM (Netherlands Senior Experts) Рітц Дікстра
...І додав, що державі не потрібно фінансувати великі компанії, адже рушієм економіки є малий бізнес.
...
Вічна пам'ять Героям...
(Востаннє це повідомлення було змінене: 21-10-2017 07:17 Шкодчук.)
|
|