Огляд преси
02 Жовтень 2017, 06:05
Ірина Біла
Відлучатися президенту Петру Порошенку з України на інший кінець світу та ще й надовго стає дедалі небезпечніше, бо віразу ж відбуваються непрогнозовані події і змови, констатує «Український тиждень». Журналісти вирішили з'ясувати – наскільки контролює президент ситуацію в Україні й чи слід очікувати реваншу. Видання погоджується з версією, що Порошенко не зовсім контролює всі процеси у країні. Однак стверджувати, ніби йдеться про повноцінний реванш і повзучу контрреволюцію в країні, поки що зарано, зазначає тижневик. Петро Порошенко іноді радше весільний генерал, ніж самодержець. Навіть якби він і захотів ним бути, то це практично неможливо зробити. Позаяк навіть у його команді бродіння не припиняється ні на мить і вся ця різномаста публіка, яка ходить під прапором його імені, тримається купи лише задля виживання та інших шкурних інтересів. На цьому наголошується в статті «…Миші в танець».
У цьому ж числі «Український тиждень» досліджує – наскільки ефективно відбуваються в державі реформи силовий структур. Найзакритіше силове відомство в Україні лишається СБУ, переконує видання. І не лише через секретність. Спецслужба навіть «косметичного ремонту» демонструвати не бажає. Часом оприлюднить дані про свої по-справжньому успішні операції, як-от викриття і знешкодження організаторів так званої «бесарабської народної республіки» на Одещині. Але про оновлення і зміни воліє мовчати, її співробітники навіть ігнорують обов’язкове для всіх держслужбовців е-декларування. Тим часом за відомством донині тягнеться довгий слід порушень і зловживань, пов’язаних передовсім із незаконним тиском на бізнес. Тижневик зазначає, що сьогодні в Україні немає сфери життя, де реформи бодай не задекларовані. Однак у галузі безпеки ціна змін цілком очевидна: якщо й надалі грати в бюрократичний пінг-понг і хизуватися новими одностроями, то реванш неминучий, причому руками силовиків, серед яких не бракує тих, хто зараз своє перебування під присягою сприймає як момент, який треба «пересидіти до кращих часів». На цьому наголошується в статті «Порохова діжка».
П'ятий місяць поспіль на посаду глави Нацбанку шукають нового кандидата, констатує тижневик «Фокус». Чи буде це політична фігура, або перевагу віддадуть технократу, найближчим часом вирішить президент. Українські ж банкіри запевняють, що їх цікавить не стільки особистість майбутнього глави НБУ, скільки його дії. У матеріалі «Хто б це не був» тижневик розповідає, що саме фінансисти очікують від нового глави Нацбанку.
Україна в 2017 році зберегла сумний титул економічно невільної країни Європи і опустилася на 15 сходинок у світовому рейтингу економічної свободи, інформує тижневик «Новое время». Однак, як переконують експерти видання, не буває країн, приречених на бідність і несвободу. Багато з того, що здається зараз виключно пострадянським феноменом, якихось 30 років тому було загальнопоширеною практикою навіть в просунутій Канаді. І нехай там не було олігархів, більшість проблем, властивих капіталізму «для своїх», – політично захищені монополії, зв'язки між політиками і орієнтованим на отримання ренти бізнесом – мали місце і там. Їх вдалось подолати за допомогою економічної освіти. Для канадських політиків в якийсь момент стало просто неможливо продовжувати курс, що втратив підтримку в суспільстві. Тепер і Україні лишилось лише обзавестися політиками, яким не наплювати, що про них думає народ, наголошують експерти.
А в матеріалі «Економіка майбутнього» «Новое время» пише, що в Україну повертають старі схеми, а реформи буксують. Однак у держави все ще є шанс до 2030 року стати вдвічі багатшою, ніж зараз. Для цього країні потрібні 2 мільйони підприємців і національна ідея. Ці люди абсолютно по-іншому будуть дивитися на владу, оцінювати лідерів. І зовсім по-іншому формулювати перспективу, за яку вони готові проголосувати.
Навіщо президент хоче обмежити гласність у судах
У вівторок, 3 жовтня, парламент знову розгляне внесений президентом законопроект №6232, що дає старт судовій реформі. Документ, серед іншого, передбачає зміни до Кодексу адміністративного судочинства, Цивільно-процесуального і Господарсько-процесуального кодексів.
Правозахисники та ЗМІ закликають Раду не підтримувати законопроект. На їх думку, він містить положення, які зроблять правосуддя непрозорим для суспільства. До вівторка громадськість ще має час висловитися.
Що сталося?
У 2015 році після наполягань громадських організацій в українському законодавстві з’явилася норма про те, що у відкритих судових засіданнях не потрібен дозвіл на відеозйомку портативними відеокамерами. За словами правозахисників, саме завдяки відеофіксації багато людей дізнавалися, що насправді відбувається в судах.
Натомість тепер влада хоче, щоб можливість відеозйомки у відкритих судових засіданнях залежала від волі головуючого судді.
Так, президентський законопроект дозволяє суддям заборонити фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію, якщо вони "заважають перебігу судового процесу". Правозахисники називають цю норму "необмеженим правом судді закрити процес для громадськості з надуманих мотивів".
...
Кому це все вигідно?
Коли Роман Куйбіда на засіданні утвореної президентом Ради з питань судової реформи привертав увагу до цих положень, вирішальний голос мали судді та Адміністрація президента.
"Згадуючи, хто прописав ці норми і заперечував проти необхідності їх змін у Раді з питань судової реформи, то це були голови вищих судів та Адміністрація президента... Це була ефективна співпрація АП із суддями. Де вигідно АП, там судді йшли на поступки, а там, де було вигідно суддям – поступалася Адміністрація президента", – каже експерт.
Депутатка Олена Сотник згадує обіцянки президента Порошенка, коли той презентував судову реформу.
"Перше, що він говорив, – це що суди стануть відкритими. Це буде запобіжником для боротьби з корупцією та необ’єктивним розглядом справ. Це був один з аргументів, коли "продавалася" судова реформа. А тепер, як тільки депутати проголосували конституційні зміни щодо правосуддя, з’явився технічний законопроект, який відкатує становище із відкритістю у судах", – каже народна депутатка.
Не мовчати, а висловлювати свої позиції, – пропонує громадським організаціям та юристам адвокатка родин Небесної Сотні Марина Ліліченко.
"Якщо будемо мовчати, будемо пожинати свої плоди", – каже вона.
Більше того, адвокатка вважає, що громадськості потрібно впроваджувати функціональні механізми за прикладом Громадської ради доброчесності, які тиснули би на владу, щоб не допустити обмеження прав та свобод людини.
Олена Сотник закликає громадські організації оприлюднювати свої заяви до вівторка, 3 жовтня.
...
Зниження цін на м'ясну продукцію в Україні очікується в найближчі тижні, повідомив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.
8 вересня 2017 року
(30-09-2017 15:49)ШВАРЦ : Куриное филе уже по 98, 9.
Антимонопольный комитет начал исследование рынка куриного мяса на предмет злоупотребления крупнейшим производителем – компанией МХП (Наша Ряба) своим монопольным положением.
О том, что происходит на рынке пищевых продуктов в Украине, рассказал председатель Антимонопольного комитета (АМКУ) Юрий Терентьев. Так, по его словам, больше всего на украинских рынках подорожало мясо. Речь идет, в первую очередь, о говядине, свинине и курятине.
...
«Больше всего подорожала курятина, которая считалась одним из самых употребляемых видов мяса. За последний год некоторые позиции курятины подорожали до 50%», — отметил Терентьев.