Оригинальное дополнительное оборудование и запчасти для Volkswagen AG (Volkswagen, Skoda, Seat, Audi)

[-]
Форуми
Пошук
Правила форуму
Анекдоти, дуже різні, іноді непогані
Автор Повідомлення
kompressorv Немає
Классик
****

Повідомлень: 1 105
Приєднався: Jul 2012
Донецк
WTS RED(был), Megane 2, BMW e39 530 Japan (накатался), BMW X5
Повідомлення: #11651
20-01-2016 20:34 RE: Анекдоти, дуже різні, іноді непогані

(20-01-2016 17:39)Crazychal :  
(20-01-2016 17:19)kompressorv :  
(20-01-2016 11:36)Crazychal :  Чим відрізняються росіяни від українців?
- Слухаючи прес-конференцію Януковича в Ростові, в Росії всі плакали, а в Україні ржали навіть коні в Межигір'ї.

Курить
А страусам как раз было не смешно.Курить

http://www.skoda-club.org.ua/forum/showt...pid2408846
Hello!
ГЫBig Grin, страусы батю любили, кроме зайцаУпал и качаюсьУпал и качаюсьУпал и качаюсьУпал и качаюсь


(20-01-2016 17:39)Crazychal :  
(20-01-2016 17:19)kompressorv :  
(20-01-2016 11:36)Crazychal :  Чим відрізняються росіяни від українців?
- Слухаючи прес-конференцію Януковича в Ростові, в Росії всі плакали, а в Україні ржали навіть коні в Межигір'ї.

Курить
А страусам как раз было не смешно.Курить

http://www.skoda-club.org.ua/forum/showt...pid2408846
Hello!
ГЫBig Grin, страусы батю любили, кроме зайцаУпал и качаюсьУпал и качаюсьУпал и качаюсьУпал и качаюсь
(Востаннє це повідомлення було змінене: 20-01-2016 20:34 kompressorv.)
Шукати всі повідомлення учасника
Zandercatcher Немає
Роздовбай широкого профілю
*****

Повідомлень: 1 501
Приєднався: Apr 2015
Славетне місто Київ
Skoda Octavia 1,6
Повідомлення: #11652
21-01-2016 12:06 RE: Анекдоти, дуже різні, іноді непогані

Взято на просторах сети интернет

Президент США Барак Хусейнович Обама сидів на веранді своєі новоі дачі на мисі Канаверал під великою пальмою, листя якої кидало гострі і вузькі тіні на чорну потилицю Обами, на білу його сорочку і на двінадцять чорних бочок з написами "Нєфть", шо стояли поруч. Обама явно нудився дожидаючись обіду.

Президент США надув губи трубочкою і голосом вісьолого карапуза завів:

- Мі-і-і-і-шель!

Дача мовчала.

Пальми лагідно шуміли над Обамою, шовковиця одганяла мух од обаминоі голови.

Але все було марне. Барак хотів обідать. Він з розпачем споглядав на море і співучо кликав:

- Мі-і-і-і-шель! Готова вермішель?

- Барак Хусейнович! - закричав жіночий голос з кімнати.- Не мороч мені голову!

Барак, згорнувши уже привично губи в трубочку, негайно відповів:

- Мішель! Неси вермішель. Пожалій мене. У мене на плечах вся тяжесть світових проблєм.

- Не терпиться, йідь у Макдональс! - відповіли з кімнати.

Але Обама не скорився. Він зібрався був далі викликати вермішель, що він безрезультатно робив уже дві години, але несподіваний шерех примусив його обернутися.

З чорно-зелених бамбукових заростей вийшов чоловік у подертій синій рубашці і в затертих штанях фірми Адідас. На обличчі незнайомця стирчала кудлата неохайна борідка. У руках він держав піджак.

Чоловік наблизився і запитав неприємним голосом:

- Де тут перебуває Барак Обама?

- Я Обама,- сказав заклінатєль вермішелі несподіваним для себе басом.- А в чьом дєло?

Чоловік тут же мовички бухнувся на коліна. Це був Путін.

- Ти здурів, чи шо! - скрикнув Обама, скочивши на ноги.- Встань, Вова. Встань я тебе прошу.

- Не встану,- твердо сказав Путін, дивлячись на нього мутними очима.

- Встань!

- Не встану!

І Путін обережно, щоб не було боляче, почав постукувати головою об кахвель.

- Мішель! Іди сюди! - закричав переляканий Обама.- Подивись, що тут робиться. Встань, я тебе прошу.

- Не встану,- повторив Путін.

На веранду вибігла Мішель Обама, яка тонко розбиралася в інтонаціях чоловіка.

Угледівши першу леді, не підводячись з колін, Путін швидко переповз ближче до неї, уклонився доземно і задріботів:

- На вас, матушко, на вас, голубушка, на вас покладаю послєдню надєжду.

Обама не витримав, схопив Путіна під руки і, натужившись, підняв його, щоб поставить на ноги, але Вова хітро підігнув ногі. Обурений таким повідєнієм Барак потяг внізапного гостя в куток і силоміць посадовив його в крісло.

- Не смєю,- забурмотів Путін, кладучи на коліна піджак, який до цього вкрав у Пєскова,- не смію сидіть в присутності презідєнта США.

І тут же зробив спробу знову впасти на коліна.

- Мішель,- поблажливо сказав Барак, важко дихаючи,- поговори з єтім гражданіном. Шо йому тут нада.

Мішель зразу взяла діловий тон.

- У моєму домі,- сказала вона грозно,- пожалуста, не падайте ні на які коліна!

- Голубушка! - завів Путін.- Матушка!...

- Нікакая я вам не матушка! Шо вам нада?

Путін поніс шось незрозуміле, але зворушливе. Тільки після довгих розпитувань удалось понять, шо він, просить поднять світові ціни на нєфть до ста баксів за барель.

Обама, здивувавшись, випустив з рук плечі Путіна, якій негайно бухнувся на коліна і почав по-черепашйі ганятись за Бараком навколішках.

- Чому,- кричав Обама, ухиляючись від довгих грязних рук Путіна,- чому я должєн поднімать ціни на нєфть?

- Але ж це неріальні ціни,- простогнав Путін.

- Тобто як це неріальні? Всім нравляться, всі довольні? Ти йібонувся, Вова? Мішель, я всьо поняв! Це псіх!

- Нереальні,- принижено твердив Путін.

- Шо ж, по-твоєму, це я йіх зробив нереальними? - вскипів Обама.- Нарошно? Чуєш, Мішель! Це якийсь ідіот!

- Ні, боже упасі,- шепнув Путін.

- Якщо я їх нарошно опустив, то тоді пішов нахєр з Донбасу, вертай Крим, звертайся у суд і не устраюй в моєму домі пандемоніум! Чуєш, Мішель! До чого дошло це чмо. Пообідать не дає по-людські.

Ні, Путін не хотів вимагати підвищення цін на нєфть у суді. Ні в якому разі. Він знав, що Обама не опускав ціни на брент. О ні! У нього і на думці цього не було. Але ціна у сто баксів за бочку була б для росіі чудовою і така ціна безмірно дорога його жінці, шо якраз вмирає у кремлі. Виконуючи її волю, аж ніяк не з власного нахабства, він дозволив собі довідатись, хто цім всі заправляє і прийти до товарішча Обами. Путін не просить милостині. О ні! Він достаточно обіспєчєнний чоловік (невеличкий ніфтяной заводік у Самарі), щоб потішити в останні хвилини дружину, поднявши трохі ціни на нєфть. Він проситть не поскупитись і поднять ціну хотя би доларів до восмидесяти.

- Шо? - крикнув Обама, багровіючи.- Восімсять за бочку? Мішель! Ти чуєш? Це всьо-таки псіх! Їй-бо, псіх!

- Я не псіх. А єдино прошу уважить тяжоле наслєдіє сталінськіх времьон... , - знову начав Путін.

- О, ч-чорт,- сказав Барак,- знов повзати почав. Мішель! Він знову повзає! Підожди. У тебе ж жени нєт?

- Підвищіть ціну,- стогнав Путін, обачливо б'ючись головою об стовбур шовковиці.

- Не ламай дерево, дурак ти російській!

- А ми кому тоді нєфть продаватимемо? - запитала Мішель.

- Арабам продамо.

- За сто доларів?

- На сто я, припустімо, не підніму. Припустімо, не підніму і на піісят... А до тридцяти догнать можу при условіі возврата Крима.

У відповідь пролунав страшний удар головою об шовковицю.

- Ну, Мішель, мені це надойіло.

Обама рішуче підійшов до Путіна і почав диктувати ультиматум:

- По-перше, одповзи од шовковиці не менше як на три кроки; по-друге, негайно встань. По-третє, підніму нєфть до тридцяти при условіі возврата Крима.

- Не користі раді,- заголосив Путін,- а токмо ісполняя волю больноі жєни...

- Ну, Вова, знаєш, і моя жєна боліє. У неі коліна на дощ болять. Правда, Мішель? Але я не требую на цій підставі, щоб ти... ну... продав мені, допустім, мавзолєй з лєніном за двадцять баксів.

- Возьміть даром! - заволав Путін.

Обама роздратовано махнув рукою і холодно сказав:

- Ти свойі дурацькі шуточкі брось, Вова. Ніяких балачок. Условіє "нєфть по тридцять" я назвав, і я не спущу ні копійки.

- П'ятдесят,- запропонував Путін.

- Мішель! - сказав Обама- Позови пожалуста Мухтара. Нехай проводить товарішча Путіна!

- Не користі раді..

- Мухтар!

Путін, перелякавшись, утік, а Обама пішов обідать вермішеллю.

У той момент, коли Барак, намазав вермішель кетчупом, у вікні показалось благаюче обличчя Путіна.

- Не користі раді,- сказав льстівий голос,- піісят пять за бочку.

Обама, не оглядаючись, заричав. Путін зник.

Цілий день потім постать Путіна миготіла в усіх кінцях дачі. То вибігала вона з тіні крапивних зарослєй, то виникала у вишневому гайку, то перелітала через двір і мчала до моря.

Обама цілий день звав Мішель, жалівся на ідіота і на головний біль. У вечірній пітьмі час од часу лунав голос Путіна.

- Піісят сім! - кричав він відкілясь із неба.

А за хвилину голос його долинав з боку дачі Байдена.

- Шіісят,- пропонував Путін,- не користі ради, товарішч Обама, а токмо...

Нарешті Обама не видержав, вийшов на середину веранди і, вдивляючись у пітьму, почав розмірено кричать:

- Пьос з тобою! Тридцять пять і Крим! Тільки одчепись сатана. Почувся шерех стривожених лопухів, тихий стогін і затихаючі крокі. Потім всьо змовкло.

Того ж таки вечора Путін надіслав у кремль Лаврову таку телеграму:

"Товар знайшов. Вертай Крим Вова.".

Два дні він захоплено тинявся біля Обамовськойі дачі, здалеку вклонявсь Мішель Обамі і навіть час од часу розтинав вечір криками:

- Не користі раді, а токмо волею пославшего мя Лаврова, тойість тьху, жєни!

Третього дня Путін получив з кремля тєлєграму:

"Крим вернули. Розписку Порошенка про получєніє висилаєм тобі. Навікі твоя конячка Лавров.".

Путін переглянув розписку, ревносно перехрестився, взяв фургон под управлєнієм Кадирова і пойіхав в сторону дачі Обами.

- Приніс розписку я. Крим вернули, сказав Путін, - спустили б трошки.

- Мішель,- застогнав Обама,- я не винєсу єтого придурка.

- Та ні, я Крим вернув,- заспішив Путін.

- Мішель! Возьми у нього розписку. Дай йому пісьмо до арабів, шоб нефть по тридцять пять! У мене мігрень.

Мета була досягнута. Путін благоговійно взяв пісьмо до арабськіх шейхів і вийшов.

Нетерпіння опановувало Путіна. Вони на підводі Кадирова спустились до моря і Путін рішив почитать пісьмо.

- Стой! - закричав раптом Путін Кадирову.- Остановісь, мусульманін!

І він, тремтячими пальцями почав одкривать конверт. За хвилину всьо було закінчено. Обама просив у листі шейхів піднять ціну на нєфть марки "уралс", а не "брент". Розпач огорнув Путіна. Кинувши остовпілий погляд на пісьмо він одступив. Він побрів по шосе, зігнувшись і притискаючи до грудей мокре пісьмо. Одна мисль світилася у нього в голові:" Дома повісять". Це був кінець...
Шукати всі повідомлення учасника
Снусмумрик Немає
деревянная нога :)))
*****

Повідомлень: 1 980
Приєднався: May 2015
Крайня північ Києва
читыре калеса и жОлтое маршрутко
Повідомлення: #11653
21-01-2016 12:40 RE: Анекдоти, дуже різні, іноді непогані

ВЖЕ БУЛО!!!!!
Шукати всі повідомлення учасника
Crazychal Немає
Закапризничал-дай сисю ;)
*****

Повідомлень: 2 976
Приєднався: Jan 2008
Київ, Україна
Oktavia 1U5 2.0 Combi, Oktavia 1U5 vRS 1.8 T Combi
Skype IDCrazychal
Повідомлення: #11654
21-01-2016 13:42 RE: Анекдоти, дуже різні, іноді непогані

Йде мужик по місту і побачив неподалік красиву дівчину. У нього мимоволі вирвалося:
- Ух ти яка, я б таку за ніч 7 раз тр"хнув.
Дівчина почула і відповідає:
- В чому справа? Підемо.
Прийшли вони до неї додому,тут вона почала роздягатися,
знімає із себе кофту,ліфчик,труси...
І загалом тр"хнув він її і спати завалився. Вранці йти, вона йому:
- А обіцяв 7 разів.
- У нас, водіїв, є правило таке: один раз з'їздив, а сім записав.
Курить

Давите пешеходов. Они должны усвоить, что раз они не платят дорожный налог, то не имеют права шляться по тому, что им не принадлежит. (с)
----------------------------------------------
Кто жизнью бит, тот большего добьется
Пуд соли съевший выше ценит мед
Шукати всі повідомлення учасника
rest Немає
Рассказчик
**

Повідомлень: 59
Приєднався: Jun 2011
Киев
1.8T
Повідомлення: #11655
21-01-2016 15:23 RE: Анекдоти, дуже різні, іноді непогані

- Ты кто?
- Я — супервайзер логистического терминала.
- Грузчик?
- Да.
Шукати всі повідомлення учасника
Crazychal Немає
Закапризничал-дай сисю ;)
*****

Повідомлень: 2 976
Приєднався: Jan 2008
Київ, Україна
Oktavia 1U5 2.0 Combi, Oktavia 1U5 vRS 1.8 T Combi
Skype IDCrazychal
Повідомлення: #11656
21-01-2016 16:45 RE: Анекдоти, дуже різні, іноді непогані

Прийшов старий дід, ветеран війни, у школу, розповісти діткам, як воював проти німців в 40-их:
- Пам'ятаю дітки, як в 42-ому році німці наступали. Зима, холодно, -20°, а я по окопах прориваюсь вперед, кулі так і свищуть над вухами. І тут виліз з окопу і бачу кущ із шовковицею росте. Оце я і взявся її їсти, а смачна яка була. Їм я її, і аж сік по рукам тече...
Тут один з школярів піднімає руку, перебиваючи діда, питає:
- Діду, та яка шовковиця зимою, коли мороз на дворі -20°?
- Синку ти там був?
- Ні діду, не був!
- То не пізди!

Давите пешеходов. Они должны усвоить, что раз они не платят дорожный налог, то не имеют права шляться по тому, что им не принадлежит. (с)
----------------------------------------------
Кто жизнью бит, тот большего добьется
Пуд соли съевший выше ценит мед
Шукати всі повідомлення учасника
TurboBond Немає
Клубный пловец )))
*****

Повідомлень: 2 000
Приєднався: May 2009
Sumy
AUDI A4 allroad 2.0TFSI ̶Ш̶Н̶и̶в̶а̶ ̶1̶.̶7̶i̶ O̶c̶t̶a̶v̶i̶a̶ ̶А̶5̶ ̶R̶S̶ ̶2̶.̶0̶
Повідомлення: #11657
21-01-2016 18:38 RE: Анекдоти, дуже різні, іноді непогані

- Подруга, ну как вчера ночью всё прошло?
- Да, блин!!! Ноги дольше брила...

Два колеса возят душу, четыре - тело, а 4х4 - ещё и куда душе угодно.
Шукати всі повідомлення учасника
Crazychal Немає
Закапризничал-дай сисю ;)
*****

Повідомлень: 2 976
Приєднався: Jan 2008
Київ, Україна
Oktavia 1U5 2.0 Combi, Oktavia 1U5 vRS 1.8 T Combi
Skype IDCrazychal
Повідомлення: #11658
22-01-2016 13:30 RE: Анекдоти, дуже різні, іноді непогані

Вчителька біології запитує:
- Коли треба збирати яблука?
Петя:
- У серпні!
Маша:
- У вересні!
Вовочка:
- Коли собака прив'язана!


Жили у бабусі чотири собаки, по імені: Обі, Сруся, Перо та Гамі.
І одного разу бабуся вийшла на ганок і покликала собак:
- ОбіСрусяПероГамі.
А сусід їй у відповідь:
- Обісрись ти хоч млинцями, тільки не на моїй території!

Давите пешеходов. Они должны усвоить, что раз они не платят дорожный налог, то не имеют права шляться по тому, что им не принадлежит. (с)
----------------------------------------------
Кто жизнью бит, тот большего добьется
Пуд соли съевший выше ценит мед
(Востаннє це повідомлення було змінене: 22-01-2016 14:58 Crazychal.)
Шукати всі повідомлення учасника
Alexander.P Немає
Писатель
***

Повідомлень: 276
Приєднався: Apr 2013
Київ
Seat Cordoba Sport 2.0L
Повідомлення: #11659
22-01-2016 16:16 RE: Анекдоти, дуже різні, іноді непогані

Хоть и баянъ, но прикольный:

Просыпается утром граф. Осматривается, поднимаясь с постели, видит, горничная прибирает.
— Дитя мое, а где графиня?
— Изволила вниз спустится. Граф выеб@л горничную. Спускается вниз, на кухне спрашивает кухарку:
— А где графиня?
— А она в сад пошла! Он и кухарку оттр@хал. Идет в сад, а там садовница.
— Скажи, деточка, а где графиня?
— Изволила в бассейне купатся. Граф и садовницу поимел. Подходит к бассейну, смотрит, там графиня плавает.
— Графиня, душа моя, вот Вы где! А то я уже заеб@лся Вас искать!!!...

Раскаяться никогда не поздно, а согрешить можно и опоздать.
Шукати всі повідомлення учасника
TurboBond Немає
Клубный пловец )))
*****

Повідомлень: 2 000
Приєднався: May 2009
Sumy
AUDI A4 allroad 2.0TFSI ̶Ш̶Н̶и̶в̶а̶ ̶1̶.̶7̶i̶ O̶c̶t̶a̶v̶i̶a̶ ̶А̶5̶ ̶R̶S̶ ̶2̶.̶0̶
Повідомлення: #11660
23-01-2016 15:18 RE: Анекдоти, дуже різні, іноді непогані

[Зображення: images?q=tbn:ANd9GcSaMa-N2LkZZq4WjiBjGed...Yup7wMbpuw]

Два колеса возят душу, четыре - тело, а 4х4 - ещё и куда душе угодно.
Шукати всі повідомлення учасника


Можливо схожі теми...
Тема: Автор Відповідей: Переглядів: Останнє
  Вона дуже добра.... Владислав 60 13 529 27-10-2014 09:57
Останнє: nusya
Thumbs Up Це щось неймовірне і дуже гарне! Mikka 10 3 778 14-05-2011 23:04
Останнє: Платон

Швидкий перехід:


Переглядають: Гості: 2