Війна РФ проти України (до 24.02.2022)

[cop]

Хочу напомнить что я уже три дня колочу панты, а оно вон как оказывается, дезертиры то!


В Генеральном штабе ВСУ обвиняют батальон Кривбасс в срыве стратегической операции по обороне Дебальцево. Об этом на своей странице в Facebook сообщил куратор батальона Николай Колесник.

"Новость из Генштаба. 40-й батальон "Кривбасс" считают подразделением, самовольно оставившим позиции, приказа на ротацию не будет. Всех пересчитать и ждать решения сверху. Обвиняют в срыве стратегической операции по обороне Дебальцево, операции по организованному отходу", - написал Колесник.
"Про то, что на связь никакое командование не выходило, ни слова, о том, что не была оказана помощь боекомплектом, техникой, артиллерией, личным составом, о том, что нужно наблюдать умирающих раненых, которых никто не эвакуирует, про то, что руководителя сектора до сих пор не могут найти ….ни слова", - добавил Колесник.

[Миша Чех]

(18-02-2015 13:32)Донской :  В чем????????????? Вы что на приколе, парни???
В том, что проиграли бой, битву, стретегию по всем статьям проиграли???.....
......Разгром позорный с враньем и потерей людей и техники, взятием наших героев в плен с отступлением и сдачей Дебальцево - это достижение и план???
Вы че парни???

Проиграть битву не значит проиграть войну.

[Донской]

Да. Это тоже крутое высказывание Шарль де Голля. Какой ценой?????????????????????? уже все перечислил 3 раза выше - цену такой битвы.
То есть Илловайск, АД, Углегорск и крым, сотни погибшых, тысячи инвалидов и калек с враньем, маразмом, тупизмом и позором - это часть стратегического плана победы??????????????????????

(18-02-2015 13:23)m.dreval :  Неужели Вы думаете, что Меркель зря ездила в Киев, 15 часов провела в "постели с ботоксным, по резульатом переговоров получила оценку "Самый большой проигрыш Меркель"?

Я не думаю.

Для того, чтобы понимать, какая ведется игра, нужно знать ее все составляющие. А основная игра ИМХО ведется не в Дебальцево, а в дипломатических кабинетах.

Результат на выходе какой??? Позорный проигрыш по всем статьям? - разгром войск и позиций, откровенное вранье касательно раненых и убитых, вранье по поводу потери техники, вранье, что все под контролем, вранье также и про "успешный отвод"..
Так и потеря всего дамбабве и лугандона с крымом - это часть стратегического плана..
Так блядь, если только территории с ура-новороссами - хер с ним. Это было бы реально круто - живите там себе в руинах. А так же ж, убитые, раненные, разгром техники, захват пленных. Раненные - это инвалиды, калеки в будущем. ПРо технику - это брошенные гсм, запчасти, работоспособные машины и разбитые по дороге...

[Lady]

Цитата:Свирид Опанасович

Доброго здоров'я, друзі! Вчора протягом дня у діда не було возможності заглядувати в фейсбук, хотя дуже хотів і знав, що багато громадян в связі з проісходящим на фронті, чекає на дідові пости. Якби дід дійсно сидів собі вдома, поливав петунії і прохлаждався, то постив би обзори хоть п'ять разів на день. Но дідові, як і решті небайдужих громадян, ще й работать нада, і заробляти приходиться, в тому числі і на Армію. Тому винуждєн огранічуватися лише ранковими постами.
Привично займаючи бойовий пост сільського наблюдатєля за міровими собитіями, дід ніскільки не дивується, що у фесбуці зараз ідуть волни істєріки і паніки. Хотя об'єктивно нада признать, шо і здравомислящих граждан зараз побільшало і їхні голоси дедалі гучніші. Дід не призиває припиняти критику чи шкодувати наших політічеських і воєнних дєятєлєй - нехай знають, шо їхні ошибки і недоработки получають должну оцінку з боку небайдужих громадян. Крім того, в сложних ситуаціях не гріх і обматюкати того, хто заслужив - це даже для здоров'я нервової системи полєзно. Дід также надіється, що здорова критика небайдужих громадян піде їм на пользу.
Дідові тоже сильно хочеться коє-кого огріти ломом, але сільська аналітіка вибудовує значно довші цепочки причинно-наслідкових зв'язків. Тому дід з інфернальним наслаждєнієм витягає за вухо одного мудака, який несе пряму відповідальність за проісходяще. Отой мудак зараз сидить нишком і ізучає меню празднічного столу - в нього скоро дєнь рождєнія. Хотя іменно на його знаменитих руках і кров бійців Небесної сотні, і кров усіх жертв теперішньої війни. Ім'я йому - Віктор Андрійович Ющенко. Іменно цей нікчема цілих п'ять років імітірував діяльність, колупався в носі, ліпив горщики і бесідував із бджолами, замість того, щоб зшивати країну, знімати суперечності між західними і східними регіонами та проводити нужні країні реформи. Десять років тому наш народ з тяжким трудом виборов і вручив Ющенку владу, надав колосальний кредит довіри, забезпечив ідеальні умови для розвитку відносин із цивілізованим світом. І все це Ющенко феєричнєйшим образом просрав. Тому зараз, коли ми чехвостимо разних теперіщніх дєятєлєй, не будемо забувати і про реальних антигероїв нашої сучасної історії. В ряду яких цей упом'янутий дідом видающийся державний бездєятєль займає особливе місце.
На цій патетичній ноті дід завершує свою п'ятиминутку ненависті і переходить до обзору проісходящого на театрі воєнних дій і на міровій арені. Сама гаряча точка зараз Дебальцево. Хуйлу, як ми помнимо, не вдалося захватити Дебальцево напередодні Мінська, тому він з тупим упорством продовжив атаки уже в условіях офіційного припинення вогню. Дідові трудно коментувати реальний стан справ у Дебальцево, для цього нада мать достовірну інформацію, а не керуватися інфовбросами. Но якщо об'єктивно немає можливості обороняти цей плацдарм, то з точки зору воєнної і політичної целєсообразності його треба залишати. Тут нема катастрофи. І тим паче немає підстав розкручувати істерику й паніку - в Історії перемоги не раз добувалися і при більших територіальних втратах. Дивитися треба не лише, яка ситуація буде одразу після залишення Дебальцево, но і принаймні на три-чотири ходи наперед. Желатєльно, канєшно, на десять ходів, но будемо реалістами і не вимагатимемо від власті неможливого.
Цілком очевидно, що Хуйло захватує Дебальцево в самих худших з усіх можливих для себе условіях. Це пряме попраніє Мінська-2, а фактично - цинічний плювок у бік і ЄС, і США. З якими Хуйло вроді хоче договорюватися, а в ідеалі дружити. Странні в Хуйла представлєнія про дружбу. Те, шо мірові лідєри цього цинізму не стерплять, дід не сумнівається. Вопрос лише в тому у яких формах Хуйло получить ответку. Ответка явно буде не одна, будуть і тактичні і стратегічні контрзаходи. Завдяки Дебальцево Запад убідився, що без прямих поставок оружія Україні Хуйла не остановить. Кроме того, Хуйло самолічно із Будапешта вже громко заявив, що поставки зброї в Украіну давно ідуть. Ну, раз так, то і стісняться нема чого: скоро на Яворівському полігоні будуть проведені українсько-американські воєнні ученія, в ході яких, дід надіється, українська воєнщина обучатиметься вправно володіти сучасними видами американського вооруженія. Отже, переживаючи через Дебальцево варто уважно стежити і за міжнародними наслідками цього собитія. Яке цілком може стати переломним моментом у розв'язаній Хуйлом війні.
Дід в любій ситуації намагається бачити не угрози, а нові можливості. Що нас чекає після відходу з Дебальцево? Ми отримаємо більш-менш рівну лінію фронту і можливість чергової передишки - сил наступати далі в противника відімо вже нема. Реалізація договорьонностєй Мінськ-2 так чи інакше скоріше за все продовжится. Хоча скоріше за все обидві сторони лише імітуватимуть виконання домовленостей та відвід арти. Тут хунта повинна наполягати не лише на синхронності дій по відводу арти, но і на безумовному поверненні всіх наших полонених во главе з Надєю Савченко, яка вже шістдесят восьмий день держить голодовку. Якщо Надю і решту полонених не звільняють, значить договорьонності Хуйлом окончатєльно зірвані і арту треба вертати на попередні місця, а по лінії фронту вибудовувати глибокоешелоновану лінію оборони. Яку послєдоватєльно зміцнювати свіжими підрозділами, озброєними самі знаєте яким оружієм.
Сам Хуйло вчора потоптався по Угорщині і зробив це і в прямому, й переносному смислі. Мало того, що дєлєгація Хуйла прилетіла на восьми самольотах, так ще й Хуйло привично опоздав на годину - а він всігда це робить, коли хоче виразити лідеру країни свою зневагу. Центр Будапешту вчора фактично зупинився в пробках і дід собі лише уявляє які грязні угорські ругатєльства лунали з вуст водітєлєй і пасажиров у адрес московського гостя та й самого Віті Орбана.
Чого Хуйло прилітав в Угорщину - цей вопрос інтєресував усіх угорських оглядачів, но ніхто так і не зміг сформулювати ціль візиту. Южного потока не буде - це вже ясно, контракт на обслуговання атомної електростанціі в Пакші і так вже укладений. Остається лише одне пояснення - Угорщина чи не єдина країна ЄС, куди Хуйло міг прилетіти, щоб продємонстрірувать, шо зовнішньополітичної ізоляції нема. Но добився хіба шо того, шо кількість симпатиків Орбана і його партії ФІДЕС начало стремітєльно сокращатися - угорці народ гордий і не готов терпіти приниження своєї країни. А візит Хуйла в Угорщину виглядав іменно як приїзд сеньйора до вассала. Даже протокольні деталі свідчать, шо Хуйло чхать хотів на національне самолюбіє угорців - квіти покладалися до монументу на площі Героїв (це обична і обов'язкова протокольна практика), а также до пам'ятника на кладовищі Фіуме, де поховані радянські воїни. В тому чилі й ті, які загинули від рук угорських патріотів у 1956 році. Орбан, який свого часу виліз у велику угорську політику на хвилі антикомунізму і з сильною антимосковською риторикою, зараз деградував до рівня промосковської шавки і угорцям за свого прем'єра откровенно стидно.
Звичайно, ніякої серйозної помощі Хуйлу Орбан дати не можу і вряд лі хоче. Він просто отрабатує получені раньше мільярди, за які розплачується своєю репутацією - більше він все одно нічого підставити Хуйлу не може. Так шо весь оцей візит Хуйла в Угорщину не більше ніж дорогостояща піар-акція, яку російські гавноньюси стараються розкрутити чутьлі не як епохальне собитіє. Картінку від перебування Хуйла у Будапешті существенно іспортили небайдужі угорські громадяни, які провели накануні кількатисячну демонстрацію протесту, що для Будапешту і для робочого дня дуже й дуже круто. Украінська громада Угорщини об'єктивно невеличка, але дуже активна і дід ще раз щиро дякує своїм читачам з Угорщини, які не сиділи вдома, а взяли активну участь у демонстрації. Рятуючи таким чином і репутацію Угорщини.
У зв'язку з тєкущою війною дідові пригадалося ім'я одного фінського полковника Ялмара Сііласвуо, який прославився під час війни з СССР 1939-1940 рр. Товаріщ Ялмар, зовні більше схожий на інтелігентного університетського професора, не парився територіальними втратами, і коли нада було оперативно відступав, зберігаючи лічний состав своєї дивізії. Но відступаючи і маневруючи послєдоватєльно розгромив 163-тю і 44-ту радянські дивізії, які і по численності і по вооруженію существенно переважали наявні в нього сили. Завершивши у знаменитій битві на Раатській дорозі розгром 44-ї дивізії РККА товаріщ Ялмар не успокоївся на достігнутом, а неожиданно розгорнув наступ і нагнав страху ще й на 54-ту дивізію, яку держав у кліщах аж до самого завершення війни. Багато воєнних істориків заднім умом пояснюють ці перемоги разнообразнєйшими причинами. Но дід впевнений, шо главна сила товаріща Ялмара, помимо стійкості і патріотизму фінських воїнів, полягала у його розвиненому воєнному інтелекті. Яким він поочерьодно красіво переграв совецьких комбригів Зєлєнцова, Виноградова і ще кількох, фамілії їхні вже не пригадаю. Так от, дід коли їздить у зону АТО всігда обращає вніманіє на наших офіцерів, серед яких є явні воєнні таланти. Котрі проявляються не лише на полі бою, але і в плануванні операцій. Пригадую, як відвідавши місяць тому штаб однієї з бригад мене приємно здивували інтелігентні і розумні обличчя молодих офіцерів. Які весело перемигувалися, бо явно задумали для врага очередний сюрприз. Всі вони кадрові воєнні, мають спеціальну освіту і вже набули бойового досвіду. Дід впевнений, що такі воєнні таланти є в кожній із бригад. От таких молодих старлєїв, капітанів і майорів треба просувати по службі, та не боятися довіряти їм самостійні і відповідальні посади, вплоть до генеральських. Молоде українське офіцерство, і дід у цьому впевнений, цілком здатне протиставити ордам противника інтелект і дати так потрібні народу перемоги.
Врем'я в нас зараз безперечно трудне. Але кожному народу і кожній людині дається ноша по силам її. Історія, відімо, має на Україну особливі види, бо не ображає нас простими і легкими іспитаніями. Пройшовши через які наш народ стане ще сильнішим і загатованішим. Дід у цьому абсолютно не сумнівається.
Зберігаємо бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю, всячеськи допомагаємо Армії і читаєм repka.club
Та слєдім, щоб візує порядок був. А не то, шо січас.

[Yurkinson]

(18-02-2015 13:41)m.dreval :  В результате 2-месячных боёв Киев был оставлен, немцы записали себе на счёт ещё одну победу. Для советской стороны упорная оборона КиУР дала возможность эвакуировать часть промышленных предприятий и часть мирного населения. Вместе с другими армиями Юго-Западного фронта 37 армия смогла отвлечь на себя крупные силы немцев и нанести им существенные потери.

IMHO: главное не процесс, а цель. Какая разница кто записал себе победу, более важно ЗАЧЕМ?

Вы можете предположить зачем? Вряд ли, а приведенный Вами пример вне контекста, учитывая то, что ничего и никого не эвакуировали, заводы и фабрики не спасали, а на других направлениях наблюдается псевдоперемирие и никого и никуда отвлекать не надо было.
Вот наш гавноком расказал про "картинку" и доказательство "боездатности".
Для меня лично эта картинка кровью отвратительна, а версия с доказательством просто неуместна - это ведь уже аксиома, не так ли?

[Миша Чех]

(18-02-2015 13:46)Донской :  Результат на выходе какой???

Харьков пока не ХНР, а Киев - не столица Малоросского федерального округа.

(18-02-2015 13:46)Донской :  Да. Это тоже крутое высказывание Шарль де Голля. Какой ценой?????????????????????? уже все перечислил 3 раза выше - цену такой битвы.
То есть Илловайск, АД, Углегорск и крым, сотни погибшых, тысячи инвалидов и калек - это часть стратегического плана победы??????????????????????

ИМХО это еще не последняя цена, которую заплатит Украина за право жить независимо, без раши. Война еще не закончилась, и перелом не наступил.

[d_oleg82]

(18-02-2015 13:32)Донской :  В чем????????????? Вы что на приколе, парни???
В том, что проиграли бой, битву, стретегию по всем статьям проиграли??? при этом ещё и очень цинично врали каждый день??? Что опказали всему миру? Как позорно врали, как парни попали в плен? Тупо, беспомощно, в окружении попали в плен? Они попали в плен также, как был сбит первый ИЛ 76 с десантниками. Уже было понятно, что все дороги простреливаются и НЕ контролируются нашими войсками и в любом месте будут засады и тупой расстрел наших бойцов и техники. Вопрос лишь времени. Это и произошло. И древал и oleg82 цитируют друг друга жирным шрифтом, что все было по плану??? Разгром позорный с враньем и потерей людей и техники, взятием наших героев в плен с отступлением и сдачей Дебальцево - это достижение и план???
Вы че парни???

Во первых, это не мой личный план, эта план нынешнего руководства страны, который достаточно многими читался.
Во вторых, мы сейчас не знаем реальное состояние нашей армии. Очевидно атаковать не можем. Не хочется верить в то, что наш максимум это медленное отступление со взыванием о помощи, но пока выглядит именно так.
Ну и наконец, по какому пути нужно было идти (какой выбрать план - наступать своими силами или отступать и искать союзников) покажет время.

[Миша Чех]

(18-02-2015 13:50)Yurkinson :  

(18-02-2015 13:41)m.dreval :  В результате 2-месячных боёв Киев был оставлен, немцы записали себе на счёт ещё одну победу. Для советской стороны упорная оборона КиУР дала возможность эвакуировать часть промышленных предприятий и часть мирного населения. Вместе с другими армиями Юго-Западного фронта 37 армия смогла отвлечь на себя крупные силы немцев и нанести им существенные потери.

IMHO: главное не процесс, а цель. Какая разница кто записал себе победу, более важно ЗАЧЕМ?

Ага, сейчас, в 2015, каждый школьник легко скажет ЗАЧЕМ производилась оборона КиУРа. А в 1941, думаете, всем было все понятно?

[Vovan]

(18-02-2015 13:46)Донской :  Да. Это тоже крутое высказывание Шарль де Голля. Какой ценой?????????????????????? уже все перечислил 3 раза выше - цену такой битвы.
То есть Илловайск, АД, Углегорск и крым, сотни погибшых, тысячи инвалидов и калек с враньем, маразмом, тупизмом и позором - это часть стратегического плана победы??????????????????????

Донской, складывается впечатление, что ты (если не против) что-то знаешь, чего никто не знает. Или веришь лиш в то, что пишут сми.
Семенченку верится все меньше и меньше.

[Lady]

Цитата:Виктор Трегубов


Да, я больше всего боюсь попытки переворота. Больше, чем любых неурядиц на фронте. Равно как и Путин больше всего на нее рассчитывает. Больше, чем на любую военную победу.

Ребята, объясняю для тех, кто готов понимать. Кто не готов - проматывайте. Наша страна держится на честном слове и одном крыле.

Наша экономика существует на внешней помощи. Иначе бы давно уже был дефолт. И мы бы не ругали Нацбанк за 26 гривень за доллар - число было бы, в лучшем случае, трехзначным. Почитайте об инфляции в странах, где война и дефолт одновременно.

Наша безопасность существует на внешних гарантиях. Только поэтому наших ребят на фронте не бомбит стратегическая авиация, а войска Хуйла не идут от Приднестровья к Одессе и от Чернигова к Киеву. Только поэтому вы можете позволить себе не знать адрес ближайшего бомбоубежища.

Вся эта помощь предоставляется конкретным людям под конкретные гарантии. Именно поэтому так важно было, чтобы Кабмином рулил Яценюк, из которого на самом деле реформатор немногим лучше, чем из Азарова. Просто он смог убедить западных партнеров в своей компетентности. По-хорошему... ну да, обманул.Смайлик «smile» Но денег нам таки дали, и на каком-то этапе их хватило.

Аналогичным образом дипломатию взял на себя Порох. Только справляется все же получше, но не суть.

Допустим, сейчас снесли того или другого. Или двоих. Результат - в любом случае из нашей страны выпадет звено, осуществляющее общее управление и, одновременно, связь с жизненно важной помощью Запада. Нет, мы не успеем заменить оперативно - тем более, если это будет не легитимная смена, а бунт, в результате которого на время возникнет ситуация "все против всех", а регионы будут посылать Киев в задницу.

Когда у нас уже выпадало звено - худший из наших президентов, Янукович - враг был готов. Он оттяпал у нас Крым. Просто пока наши входили в курс, налаживали связи, убеждали войска и региональные элиты в том, что их надо слушаться. Они это, кстати, сделали в рекордные, невероятно быстрые сроки. Но полуторамесячного отсутствия государства хватило на потерю Крыма и незаживающую рану на Донбассе.

Враг опять готов. Еще один разлад государства - и он будет в Киеве, и никто в Европе не возразит, потому что это будет выглядеть лучшим для них вариантом. И никакой героизм не спасет. Как уже несколько раз случалось в нашей истории, мы сможем лишь героически продуть и стать очередной грустной думой для потомков. Помножив на нуль все усилия и все смерти. Почитайте историю Руины. Почитайте историю Гражданской войны. Почитайте, блин, новости годовалой давности.

Все. Я сказал