Lady
девочка из администрации
Повідомлень: 22 054
Приєднався: Mar 2007
серебристая :))
|
18-02-2015 13:50 RE: Агрессия РФ против Украины
|
Цитата:Свирид Опанасович
Доброго здоров'я, друзі! Вчора протягом дня у діда не було возможності заглядувати в фейсбук, хотя дуже хотів і знав, що багато громадян в связі з проісходящим на фронті, чекає на дідові пости. Якби дід дійсно сидів собі вдома, поливав петунії і прохлаждався, то постив би обзори хоть п'ять разів на день. Но дідові, як і решті небайдужих громадян, ще й работать нада, і заробляти приходиться, в тому числі і на Армію. Тому винуждєн огранічуватися лише ранковими постами.
Привично займаючи бойовий пост сільського наблюдатєля за міровими собитіями, дід ніскільки не дивується, що у фесбуці зараз ідуть волни істєріки і паніки. Хотя об'єктивно нада признать, шо і здравомислящих граждан зараз побільшало і їхні голоси дедалі гучніші. Дід не призиває припиняти критику чи шкодувати наших політічеських і воєнних дєятєлєй - нехай знають, шо їхні ошибки і недоработки получають должну оцінку з боку небайдужих громадян. Крім того, в сложних ситуаціях не гріх і обматюкати того, хто заслужив - це даже для здоров'я нервової системи полєзно. Дід также надіється, що здорова критика небайдужих громадян піде їм на пользу.
Дідові тоже сильно хочеться коє-кого огріти ломом, але сільська аналітіка вибудовує значно довші цепочки причинно-наслідкових зв'язків. Тому дід з інфернальним наслаждєнієм витягає за вухо одного мудака, який несе пряму відповідальність за проісходяще. Отой мудак зараз сидить нишком і ізучає меню празднічного столу - в нього скоро дєнь рождєнія. Хотя іменно на його знаменитих руках і кров бійців Небесної сотні, і кров усіх жертв теперішньої війни. Ім'я йому - Віктор Андрійович Ющенко. Іменно цей нікчема цілих п'ять років імітірував діяльність, колупався в носі, ліпив горщики і бесідував із бджолами, замість того, щоб зшивати країну, знімати суперечності між західними і східними регіонами та проводити нужні країні реформи. Десять років тому наш народ з тяжким трудом виборов і вручив Ющенку владу, надав колосальний кредит довіри, забезпечив ідеальні умови для розвитку відносин із цивілізованим світом. І все це Ющенко феєричнєйшим образом просрав. Тому зараз, коли ми чехвостимо разних теперіщніх дєятєлєй, не будемо забувати і про реальних антигероїв нашої сучасної історії. В ряду яких цей упом'янутий дідом видающийся державний бездєятєль займає особливе місце.
На цій патетичній ноті дід завершує свою п'ятиминутку ненависті і переходить до обзору проісходящого на театрі воєнних дій і на міровій арені. Сама гаряча точка зараз Дебальцево. Хуйлу, як ми помнимо, не вдалося захватити Дебальцево напередодні Мінська, тому він з тупим упорством продовжив атаки уже в условіях офіційного припинення вогню. Дідові трудно коментувати реальний стан справ у Дебальцево, для цього нада мать достовірну інформацію, а не керуватися інфовбросами. Но якщо об'єктивно немає можливості обороняти цей плацдарм, то з точки зору воєнної і політичної целєсообразності його треба залишати. Тут нема катастрофи. І тим паче немає підстав розкручувати істерику й паніку - в Історії перемоги не раз добувалися і при більших територіальних втратах. Дивитися треба не лише, яка ситуація буде одразу після залишення Дебальцево, но і принаймні на три-чотири ходи наперед. Желатєльно, канєшно, на десять ходів, но будемо реалістами і не вимагатимемо від власті неможливого.
Цілком очевидно, що Хуйло захватує Дебальцево в самих худших з усіх можливих для себе условіях. Це пряме попраніє Мінська-2, а фактично - цинічний плювок у бік і ЄС, і США. З якими Хуйло вроді хоче договорюватися, а в ідеалі дружити. Странні в Хуйла представлєнія про дружбу. Те, шо мірові лідєри цього цинізму не стерплять, дід не сумнівається. Вопрос лише в тому у яких формах Хуйло получить ответку. Ответка явно буде не одна, будуть і тактичні і стратегічні контрзаходи. Завдяки Дебальцево Запад убідився, що без прямих поставок оружія Україні Хуйла не остановить. Кроме того, Хуйло самолічно із Будапешта вже громко заявив, що поставки зброї в Украіну давно ідуть. Ну, раз так, то і стісняться нема чого: скоро на Яворівському полігоні будуть проведені українсько-американські воєнні ученія, в ході яких, дід надіється, українська воєнщина обучатиметься вправно володіти сучасними видами американського вооруженія. Отже, переживаючи через Дебальцево варто уважно стежити і за міжнародними наслідками цього собитія. Яке цілком може стати переломним моментом у розв'язаній Хуйлом війні.
Дід в любій ситуації намагається бачити не угрози, а нові можливості. Що нас чекає після відходу з Дебальцево? Ми отримаємо більш-менш рівну лінію фронту і можливість чергової передишки - сил наступати далі в противника відімо вже нема. Реалізація договорьонностєй Мінськ-2 так чи інакше скоріше за все продовжится. Хоча скоріше за все обидві сторони лише імітуватимуть виконання домовленостей та відвід арти. Тут хунта повинна наполягати не лише на синхронності дій по відводу арти, но і на безумовному поверненні всіх наших полонених во главе з Надєю Савченко, яка вже шістдесят восьмий день держить голодовку. Якщо Надю і решту полонених не звільняють, значить договорьонності Хуйлом окончатєльно зірвані і арту треба вертати на попередні місця, а по лінії фронту вибудовувати глибокоешелоновану лінію оборони. Яку послєдоватєльно зміцнювати свіжими підрозділами, озброєними самі знаєте яким оружієм.
Сам Хуйло вчора потоптався по Угорщині і зробив це і в прямому, й переносному смислі. Мало того, що дєлєгація Хуйла прилетіла на восьми самольотах, так ще й Хуйло привично опоздав на годину - а він всігда це робить, коли хоче виразити лідеру країни свою зневагу. Центр Будапешту вчора фактично зупинився в пробках і дід собі лише уявляє які грязні угорські ругатєльства лунали з вуст водітєлєй і пасажиров у адрес московського гостя та й самого Віті Орбана.
Чого Хуйло прилітав в Угорщину - цей вопрос інтєресував усіх угорських оглядачів, но ніхто так і не зміг сформулювати ціль візиту. Южного потока не буде - це вже ясно, контракт на обслуговання атомної електростанціі в Пакші і так вже укладений. Остається лише одне пояснення - Угорщина чи не єдина країна ЄС, куди Хуйло міг прилетіти, щоб продємонстрірувать, шо зовнішньополітичної ізоляції нема. Но добився хіба шо того, шо кількість симпатиків Орбана і його партії ФІДЕС начало стремітєльно сокращатися - угорці народ гордий і не готов терпіти приниження своєї країни. А візит Хуйла в Угорщину виглядав іменно як приїзд сеньйора до вассала. Даже протокольні деталі свідчать, шо Хуйло чхать хотів на національне самолюбіє угорців - квіти покладалися до монументу на площі Героїв (це обична і обов'язкова протокольна практика), а также до пам'ятника на кладовищі Фіуме, де поховані радянські воїни. В тому чилі й ті, які загинули від рук угорських патріотів у 1956 році. Орбан, який свого часу виліз у велику угорську політику на хвилі антикомунізму і з сильною антимосковською риторикою, зараз деградував до рівня промосковської шавки і угорцям за свого прем'єра откровенно стидно.
Звичайно, ніякої серйозної помощі Хуйлу Орбан дати не можу і вряд лі хоче. Він просто отрабатує получені раньше мільярди, за які розплачується своєю репутацією - більше він все одно нічого підставити Хуйлу не може. Так шо весь оцей візит Хуйла в Угорщину не більше ніж дорогостояща піар-акція, яку російські гавноньюси стараються розкрутити чутьлі не як епохальне собитіє. Картінку від перебування Хуйла у Будапешті существенно іспортили небайдужі угорські громадяни, які провели накануні кількатисячну демонстрацію протесту, що для Будапешту і для робочого дня дуже й дуже круто. Украінська громада Угорщини об'єктивно невеличка, але дуже активна і дід ще раз щиро дякує своїм читачам з Угорщини, які не сиділи вдома, а взяли активну участь у демонстрації. Рятуючи таким чином і репутацію Угорщини.
У зв'язку з тєкущою війною дідові пригадалося ім'я одного фінського полковника Ялмара Сііласвуо, який прославився під час війни з СССР 1939-1940 рр. Товаріщ Ялмар, зовні більше схожий на інтелігентного університетського професора, не парився територіальними втратами, і коли нада було оперативно відступав, зберігаючи лічний состав своєї дивізії. Но відступаючи і маневруючи послєдоватєльно розгромив 163-тю і 44-ту радянські дивізії, які і по численності і по вооруженію существенно переважали наявні в нього сили. Завершивши у знаменитій битві на Раатській дорозі розгром 44-ї дивізії РККА товаріщ Ялмар не успокоївся на достігнутом, а неожиданно розгорнув наступ і нагнав страху ще й на 54-ту дивізію, яку держав у кліщах аж до самого завершення війни. Багато воєнних істориків заднім умом пояснюють ці перемоги разнообразнєйшими причинами. Но дід впевнений, шо главна сила товаріща Ялмара, помимо стійкості і патріотизму фінських воїнів, полягала у його розвиненому воєнному інтелекті. Яким він поочерьодно красіво переграв совецьких комбригів Зєлєнцова, Виноградова і ще кількох, фамілії їхні вже не пригадаю. Так от, дід коли їздить у зону АТО всігда обращає вніманіє на наших офіцерів, серед яких є явні воєнні таланти. Котрі проявляються не лише на полі бою, але і в плануванні операцій. Пригадую, як відвідавши місяць тому штаб однієї з бригад мене приємно здивували інтелігентні і розумні обличчя молодих офіцерів. Які весело перемигувалися, бо явно задумали для врага очередний сюрприз. Всі вони кадрові воєнні, мають спеціальну освіту і вже набули бойового досвіду. Дід впевнений, що такі воєнні таланти є в кожній із бригад. От таких молодих старлєїв, капітанів і майорів треба просувати по службі, та не боятися довіряти їм самостійні і відповідальні посади, вплоть до генеральських. Молоде українське офіцерство, і дід у цьому впевнений, цілком здатне протиставити ордам противника інтелект і дати так потрібні народу перемоги.
Врем'я в нас зараз безперечно трудне. Але кожному народу і кожній людині дається ноша по силам її. Історія, відімо, має на Україну особливі види, бо не ображає нас простими і легкими іспитаніями. Пройшовши через які наш народ стане ще сильнішим і загатованішим. Дід у цьому абсолютно не сумнівається.
Зберігаємо бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю, всячеськи допомагаємо Армії і читаєм repka.club
Та слєдім, щоб візує порядок був. А не то, шо січас.
Не нужно меня обижать, я девочка ранимая, чуть что-сразу в слезы… а потом с заплаканными глазами так сложно понять кому попадаешь лопатой по голове…
Дякую всім. Було весело! (с)
(Востаннє це повідомлення було змінене: 18-02-2015 13:51 Lady.)
|
|