Про опротестування Постанови ****************районного адміністративного суду у справі №************** 2008 року.
******2008 року співробітниками ДАІ був складений протокол про адміністративне правопорушення, яке полягало в тому, що я нібито порушив правила дорожнього руху і створив аварійну ситуацію.
Обставини справи. ********2008р., приблизно о 8:10 ранку, я керував автомобілем, рухаючись по Оболонському проспекту в напрямку станції метро Мінська зі стороні станції метро Оболонь у крайньому правому ряду. Остільки я знаходився на другорядній дорозі а видимість зліва була обмежена припаркованим мікроавтобусом, я збавив швидкість до швидкості пішоходу, проїхав знак «Дати дорогу», тихо проїхав до відкриття належної видимості зліва, зупинився за півметра-метр до місця перетину другорядної та головної дороги. З проїжджаючого без спецсигналів по головній дорозі патрульного автомобіля ДАІ «ВАЗ 2107» ще на підїзді до місця моєї зупинки, з вікна жезлом мені наказали зупинитись, а самі зупинились далі. Остільки я стояв в вузькому місці, я проїхав далі (2-3 метри) і зупинився перед припаркованим патрульним авто. Співробітники ДАІ звинуватили мене в порушенні п.16.11 правил дорожнього руху, виїзді на головну дорогу, створенні їм перешкоди для руху та аварійної ситуації на перехресті, указуючи мені, що я повинен був зупинитись перед знаком «Дати дорогу».
Я пояснив, що головна дорога в місці пересікання з другорядною суттєво змінює напрямок, передбаченна Правилами дорожнього руху розмітка, яка б об’єктивно показувала на край головної дороги відсутня, відсутня також розмітка п.1.13 що вказує місце де водій при необхідності повинен зупинитись для пропуску транспорту, що з огляду на відсутність розмітки я при виборі місця зупинки для пропуску транспорту керувався п.1.10 Правил дорожнього руху, який визначає перехрестя як умовну лінію між початком закруглень країв проїжджих частин. Але співробітниками ДАЇ до уваги мої пояснення не приймались, як і те, що до проїзду їх машини я своєчасно зупинився хоч і на площі поза знаком «Дати дорогу», але далеко не на головній дорозі, а десь за півметра-метр до неї. Та і рухаючись в автомобілі, за умов відсутності розмітки вони не могли об’єктивно оцінити ситуацію, а їх заява про те, що вони змушені були різко гальмувати та маневрувати не відповідає дійсності. Співробітники ДАІ склали протокол про адміністративне правопорушення, якого я не коїв.
Про упередженість, недобросовісність та незаконослухняність цих співробітників ДАІ свідчить і те, що вони в порушення і всупереч вимогам чинного законодавства самоуправно відібрали у мене посвідчення водія, хоч закон їм подібних прав не надає.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі є будь які дані, що мають значення для правильного вирішення справи. До доказів,згідно цієї статті віднесено і пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Ст. 252 зобов’язує посадову особу дати оцінку всіх доказів. При розляді справи суд не прийняв моїх пояснень як доказів, не дослідив їх, не дав їм оцінки.Суд не прийняв також до уваги ні мій матеріальний стан, ні мою законослухняність та відсутність на момент складання протоколу інших порушень правил дорожнього руху, без наявності обтяжуючих обставин безпідставно застосував до мене максимальну міру покарання, як до злісного правопорушника, яким я не є. Без оцінки моїх доказів суд не звернув уваги на те, що знаходячись в автомобілі який рухається, співробітники ДАІ могли допустити помилку в установленні факту мого виїзду на проїзну частину головної дороги, помилково вважаючи що вся площа перехрестя і є проїзжою частиною головної дороги, хоча згідно п 16.3 «Правил дорожнього руху» в даному випадку частину площі займає другорядна, а частину – головна дорога, які розділені умовною закругленою лінією. Неврахування цього факту спочатку співробітниками ДАЇ призвело до безпідставного складання протоколу, а залишення судом без уваги моїх доказів – помилки при ухвалі постанови.
За таких умов прийняті висновки суду не відповідають фактичним обставинам ,а постанова постановлена без дослідження доказів відсутності правопорушення підлягає скасуванню з огляду на відсутність правопорушення. Самоуправне вилучення в мене посвідчення водія, суттєво порушує мої законні права. Остільки законом не передбачений інший порядок захисту моїх особистих прав, згідно ст. 19,21,37 Закону України про Прокуратуру, в порядку ст. 290, 294 Кодексу України про адміністративні праворушення
ПРОШУ:
1. Принести протест на постанову ********районного суду у справі **************про притягнення мене до адміністративної відповідальності.
2. Вчинити дії відповідного прокурорського реагування що до повернення мені протиправно вилученого посвідчення водія, та талону до нього.
Додатки:
1. Постанова *********районного адміністративного суду у справі №************. (завірена судом копія).
2.Протокол про адміністративне правопорушення Серія АА№****** від ****2008р. (копія)
3. Протокол про вилучення посвідчення водія. (копія)
4. Супутникова фотографія місця події зі схематичним зображенням розташування автомобілів у момент надання наказу жезлом.
5. Фотографія перехрестя, на якому відбулася подія (Вид зі сторони другорядної дороги).
6. Фотографія перехрестя, на якому відбулася подія (Вид на закруглення головної дороги).
Приложеные к заявлению документы есть здесь:
http://picasaweb.google.com/denismagliy/Fabia_New
Вот такое заявление отнес сегодня прокурору.
В разговоре прокурор в частности сказал, что это все теория, а на практике надо останавливаться ПЕРЕД знаком. На что я указал на определение требования "уступить дорогу", а так же знак 2.1 "Уступить дорогу" не требует остановки, не указывает место такой остановки, в условиях отсутствия разметки надо руководствоваться определением "перекресток" и т д.
В общем, посмотрим, как пойдет дальше - ждем развития событий.
Дальше есть 3 варианта.
1. Прокурор пишет протест, суд протест отклоняет. Тогда пишем в апеляционный суд.
2. Прокурор не принимает протест, разъясняет опрядок обращения в апеляционный суд. Тогда опять же обращаемся в апеляционный суд.
3. В последний день срока обращения в апеляционный суд, если нет реакции прокурора - просто обращаемся в апеляционный суд.
В любом случае, на основе заявления прокурору сейчас буду готовить заявление в апеляционный суд.
Так что вот так вот.