Поездка в Канаду (новое продолжение на 6 стр.)

[Шкодчук]

(13-02-2013 16:05)X-RAY :  А виїхавши закордон, такий заманливий, у віці коли відбувся як особистість, будеш все життя людиною 2-го сорту. Навіть із супер-мега офігенним паспортом. Ніколи не будеш володіти мовою, так як корінні жителі, ніколи не будеш цілком сприймати їх менталітет і світогляд, і тебе ніколи не вважатимуть своїм...

А в нашій країні Ви не бачите розділення на "сорта"? У кожного своє коло спілкування. Так і там. Якщо навіть в супермаркеті касир якось зверхньо до Вас буде ставитися, то Вам що з цього? Ну не запитає, як у Вас справи, але все одно посміхнеться привітно, скоріш за все.
На рахунок мови - згоден, мову треба вчити, моя родичка в Німеччину виїхала, більше 10 років там, так вона не гірше німців на їхньому байріш-діалекті спілкується, всі дивуються.
Да, коло друзів у них, здебільшого, з "наших", а от у їхніх дітей вже 50/50.
Багато з тих, хто виїджає, думають і про майбутнє своїх дітей, а не тільки про себе. До речі, в той же Баварії, дуже часто чутно російську мову, часом як в Паттайі, на базарі
Все залежить від того, як сама людина сприймає навколишній світ.
В наш час - півтори години льоту і ти в Німеччині, а з Закарпаття до Відня ближче, чим до Києва. Багато можливостей для спілкування.
Вам плюс за Вашу позицію, що Ви намагаєтесь змінити щось тут, але в масштабах тільки своєї родини нічого не зміните, тільки з плином часу в ході еволюції. Тому що більшість тих, хто трохи іншим сортом себе рахує, знаходячись біля щаблів влади, цілком все влаштовує.
Якщо скоріше, то треба об'єднуватись з цією метою.

Днями спілкувався з людиною із Закарпаття, яка має діло з автотехнікою. Він то тут, то там, зараз йому потрібні хлопці гайки крутити на екскаваторах німецьких, але тут він нікого знайти не може, готовий інвестувати, за кордоном вчити і практикувати, але просто не бачить кого. Своїх дітей він вчить в Німеччині та Відні, не в інститутах, а після школи по типу наших ПТУ-техникумів, і він дуже задоволений, яка у них з'являється повага до трудової дісциплини і таке інше...

[X-RAY]

Ви, як я розумію, самі не жили закордоном... Це серйозніша тема, ніж " непосмішка" касира в магазині. Зневага і принижуюче ставлення буде частіше ніж ви можете собі уявити - при оформленні кредиту вам запропонують найдорожчий, при оренді квартири намагатимуться обманути на різних дрібницях, які можуть мати серйозні наслідки, при оформленні ДТП вас цілком можливо зроблять винним на 50%, і т.п. і так далі - просто по тій причині що ви а) погано володієте мовою б) не знаєте, як правильно себе захистити. Або позвонять по телефону, запропонують щось, ви погано зрозумієте що, і в результаті виявиться що ви зв"язали себе контракними зобов"язаннями за 2 роки і будете отримувати журнал за 1000 євро на рік. Думаєте, перебільшую? Як би не так. Мову і правила життя зрозумієте десь на 5 рік, якщо маєте базу тієї іноземної мови, і хтось буде інтенсивно допомагати.

Так як у нас люди, не знаючи своїх прав, і не вміючи себе захистити, стають жертвами негідників у формі співробітників ДАІ, дають хабарі, виходять з машини і дають документи в руки і так далі. Тільки от вдома ви принаймні маєте можливість безкоштовно просвітитися, просто почитавши закони на сайті верховної ради - а спробуйте знайти офіційне джерело з інструкціями поведінки співробітника поліції в Німеччині? Або почитайте Polizeigesetz (закон про поліцію) і покажіть мені, де там написані обов"язки і права поліцейського. Це глибока тема, є аргументи і контраргументи, суть не в цьому. Суть в тому, що підхід еволюційний є більш продуктивний, ніж революційний. Вдома є родичі, друзі, сусіди на крайняк, шкільні товариші, інститутські, дома і стіни допомагають. Закордоном - один на один із переважаючою силою противника.

Коротше, зі слів знайомих воно одне, а як сам ковтнеш ківш лиха, так воно трохи інакше. "Сорти" і все інше є мабуть, скрізь. І як ви правильно сказали, тільки діти зможуть бути більш менш адаптованими до іноземного середовища, але не їх батьки. Бо для дітей те середовище вже не буде іноземним.

Втім, я цілком розумію людину, яка вирішила пожертвувати в якійсь мірі своїм життям заради того, щоб дати краще майбутнє дитині, і переїхала жити закордон. Це вибір, і він у кожного свій.

Вибач, топік-стартер. Більше не буду в твоїй темі полемізувати.

[Шкодчук]

Теж прошу вибачення у автора теми ... історія про Канаду дуже, дуже цікава...

Я хоча і не жив за кордоном, але бував на протязі місяця не раз, і у мене є приклади серед знайомих і рідних, які почувають себе досить впевнено. Ніхто не каже, що буде легко, особливо перші роки. Ну а мову та закони треба вчити - це апріорі. Але і ставити тавро "другосортний" на всіх, "... тех, кто в море" (с) не зовсім правильно, на мій погляд. Багато з них, себе такими не почувають

[Coder]

гдето прочитал что язык ты знаешь если понимаешь местный юмор

[CHUK]

Знаєте, всі кажуть, що в еміграції зле... дуже важко... бла-бла-бла, але повертаються одиниці...
А халепи за кордоном, це від того, що наші співвітчизники вважають, що там люди чесніші, добріші і тд. Насправді, не потрібно носити рожеві окуляри і сприймати все так, як є. Питайтесь, консультуйтесь... І вам поможуть і сусіди, і співробітники і просто знайомі... Головне потрібно взнати основні правила гри. Сестра моєї жінки вже довший час живе в Німеччині. Я всі її "шишки" бачив сам. А все це було від браку спілкуванням, перші роки вона практично ні з ким не спілкувалась (чому... це довга історія). Зараз вона ходить до укр.церкви, має знайомих в т.ч. росіян, поляків, німців і жити стало легше, в одного взнала про страхівку, в другого про комунальні і тд. Звичайно, головне це МОВА. Тільки після цього ти стаєш повноцінним жителем і все стає набагато простіше.

[Gaponenko]

Добрый вечер, уважаемые одноклубники!
Прошу прощения что так долго не продолжал свою историю про поездку в Канаду, но думаю многие меня поймут - работа...
Мне очень приятно что многих людей на форуме интересует эта тема, а так же приятно, что, не смотря на мое долгое отсутствие эта тема оставалась в начале раздела благодаря Вашим сообщениям.

Теперь ближе к моему рассказу - сегодня, как и обещал, расскажу вам о Чайнатауне в Торонто, и не много о рыбалке

Чайнатаун в Торонто - один из самых больших Чайнатаунов в Северной Америке. Расположен в самом центре города (даунтауне), на пересечении двух главных улиц Торонто - Dundas Street и Spadina Avenue.
Кстати, основан был этот Чайнтатаун в 1878 году каким-то китайцем, который первым открыл свой бизнес в этом районе - прачечную. С того времени этот район начал активно заселяться китайцам.
Напомню, что китайцев, по неофициальным данным в Торонто - целых 2 миллиона(!!!), когда общее население Торонто 5-6 миллионов.
Возможно Вы подумаете - откуда столько китайцев на американском материке в стране ирокезов? Отвечу - во время строительства Канадской тихоокеанской железной дороги использовался преимущественно труд китайских людей в виду дешевизны. Как раз и с времен этого строительства китайцы начали осваивать канадскую территорию, не заселенную и свободную.
Ну ладно с ними, с китайцами. Расскажу что именно меня привлекло в Китайском районе.
Первое - это запах. Запах утки по-пекинскиКто как, а я очень люблю это блюдо. Во всем районе на каждом углу продают этих висящих, бедных уток



Второе - это куча маленьких магазинчиков, расположенных прямо на улице и продающих различные китайские фрукты и червяков
По очень демократичным ценам, кстати


Погуляв, понюхав и посмотрев все эти странности, решил зайти в китайский супермаркет. Тем самым и сделал для себя открытие в виде фруктов, живых плавающих в ведре угрей и другого.

это личи и лонган(вроде так)


этот фрукт не знаю как называется, но разрезав его дома - был в шоке. Вонь такая была, что даже не смотря на то, что я тут же его выкинул - в квартире пару дней было слышно этот ужасный запах.


вот такой китайский покупатель


и все это всего лишь на 20-35 долларов


те самые угри


живые крабы


корень имбиря(знаю что не удивить этим, но раз уже рассказываю-расскажу полностью)


морепродукты


Прикупим все то, что Вы видите в телеге, я вернулся на шумные улицы Чайнатауна. К этому времени уже стемнело и у меня появилась возможность полюбоваться красивыми ночными китайскими улицами





На этом моя прогулка по чайнатауну окончилась и я направился домой что бы попробывать приобретенные в китайском супермаркете продукты
Честно сказать - наша украинская черешня всему голова
Попались конечно и вкусные фрукты, но все какие-то либо очень сладкие, либо очень острые, либо на вкус - как мыло(то есть без вкуса).

На этом один из моих дней пребывания в Канаде окончился, и начался следующий. В этот самый день меня угостили пойманным в канадском озере лососем - к сожалению без икры
по вкусу - вкусный, но не много суховат. По цвету - не такой красный как в наших супермаркетах.



И на последок скажу вам пару слов о канадском автопроме

Это наш, всем привычный шевроле авео с пафосным названием "Понтиак":D


а это думаю Вас очень удивит - офис нашего братского автопрома

на заметку, во времена СССР в канаде продавалось около 74 советских машин в год!)
Отличались все советские автомобили для канадского рынка тем, что в них обязательно был кондиционер и дополнительные ходовые огни


Наверное этот рассказ получился не таким интересным как предыдущие, за это прошу прощения. Сегодня был тяжелый рабочий день и я, как и все вы, очень устал, но уже очень хотел поделиться с вами продолжением рассказа.
Поэтому написал как смог!

Спасибо за внимание, надеюсь не пожалеете затраченного на прочтение данной темы времени

[zavgar]

за продолжение!

[doc_tor]

[vesel]

[=Nazar=]

(21-02-2013 09:54)zavgar :   за продолжение!

+1