тема про москалів, аби в них дупа палала ;)

[Zandercatcher]

[Lady]

В Новосибирске из-за боярышника с деревьев падают пьяные свиристели

Предположительно, пернатые теряют ориентацию в пространстве, наевшись забродивших из-за потепления ягод рябины и боярышника.

[Zandercatcher]

[Zandercatcher]

[Lady]

В ходе ночной уборки в московских дворах рабочих забрасывают яйцами, а их технику обстреливают из травматического оружия.

[Zandercatcher]

[Lady]

Цитата:Свирид Опанасович

Доброго здоров’я, друзі! Бачу-бачу, працелюбна країна гарно відпочила і зранку стала до роботи з таким веселим озорством і натхненням, що аж на фейсбук вже часу немає. Але іноді варто робити кофе-брейки, тому заварюєм собі кавоньку чи чай та зручно вмощуємося перед екранами комп’ютерів. Ітак.

От раньше бути ватніком було харашо і приятно. Скакали-пригали репетуючи “КримНаш”, потом млинці лопатами поїдали, бояришніком много тєшілісь, а ощутив прилив творчеських сил ліпили з лайна півників. Багата була в них жизнь, насищена. А щас?

А щас времена уже нє тє. Стільки проблем валиться на їхні головушки, аж многі з них уже й сна лішілісь. І ночі напрольот сидять на своїх форумах, страдая за Рассєю-матушку і Хуйла-батюшку, виливаючи свої болі і тревоги у здебільшого скупі й малограмотні, хоч іноді й многословні та орфографічно бездоганні пости на ватних форумах. Ватні страданія тепер можна читати замість вечірньої казочки. Здоровий сон гарантований, так хороше робиться.

От учора їх сну позбавив Ілон Маск. Такі обіда, горечь і страданія сквозили вчора цілісінький день у ватних коментах, будто той Маск не ракету в космос запустив, а лазєрним лучом каліграфічно вивів на кремльовській стіні “Don’t panic! Putin – Huilo!”. В ітоге ватніки догворилися щитать запуск Фалькона фейком, знятим у голівудському павільоні і лише придя к такому утєшітєльному заключенію вони ненадовго забулися у тяжлому сні.

Но цієї ночі заснути ваті оп’ять не довелося. Вони оп’ять хором страдали. Думаєте із-за Маска? Нє, вони про нього вже забули – ватний мозг удержать одну й ту ж інформацію дві доби підряд неспособен. На цей раз повод для всєроссійской тревожной бессонніци подав депутат ізраїльського кнессета Акрам Хасон.

Мова про внесену шановним паном Хасоном у кнесет ініціативу про офіційне визнання Державою Ізраїль Голодомору геноцидом українського народу. З пропозицією вшановувати пам’ять жертв Голодомору в Україні щороку 6 грудня, починаючи з цього року. У якому Голодомору виповнюється 85 років. Ініціатива поза всяким сумнівом хороша, в дусі дружніх стосунків між Україною та Державою Ізраїль. Казалось би – шо до того ватнікам?

Ан нєт... Шо там у них усю минулу ніч творилося, не представляєте. Вереск і стєнанія з явним креном в неприкритий і оголтєлий антисемітизм. Угрожають отказаться признавать Холокост, обіщають прекратить платити пенсії громадянам Ізраїля, а посол РФ в Ізраїлі, широко ізвесний в узкіх кругах Саня Шеін (отой, шо советував колись Саддаму Хусейну нє бздєть, бо Рассєя йому всігда поможе) надувся, як бичачий пузир, ось-ось пукне. Так їм усім за Рассєю-матушку обідно, прям сил ніяких нема.

Но ватніки ще не в курсі, шо і цієї ночі їм спати не доведеться. Бо начинаються Зимові олімпійські ігри в Пхьончхані. Які мають стати апогеєм россійскіх страданій, в всяком случаї на період до Мундіалю 18. Бо під час Мундіалю режисери й сценаристи мірової закуліси обіцяють зацікавленим глядачам посилити ватні страждання многократно.

Але поки що актуальною темою буде Зимова олімпіада і на сайті мід.ру вже вчора увечері повісили велике перепугане заявлєніє департаменту Маші Захарової о готовящейся протів Росії беспрецедєнтной провокації. С обвінєніями, шо Росія – хто би мог подумать – занімається хакерськими атаками протів Олімпійського комітєта і олімпійських інформаціонних ресурсів. І робить це якоби із мелкой месті, шо МОК запретив приносить на олімпійські ігри в Пхьончхані обісцяні російські прапори. Какоє нізкоє коварство – обурюється Маша і напоминає злопихатєлям общеізвесний факт, шо Росія сама хароша страна у світі, сама добра, красіва і щедра. І ще ето, як його... ага – сама миролюбива! У цілому з того сумбурного заявлєнія департаменту новостєй і печаті МІД РФ напрашується несложний вивод, що в Кремлі не на шутку іспугалися, бо западні кіберразведчики таки ущечили кремльовських хакерів. І тепер Запад в содружестве з Південною Кореєю готовлять по Кремлю удар возмездія у виді нової оголтєлої антироссійской кампанії в основних світових ЗМІ. Буде від чого ватним страдальцям кручініться і печаліться много ночей подряд.

На тлі цих страданій майже непоміченою новиною пройшло вчора укладення коаліційної угоди в Німеччині. А зря. Бо від складу нової команди Ангели Меркель Хуйлу з його печальною лошадкою Лавровим впору нажраться і всівшись удвох на кремльовській стіні співати грусну песню “Боль моя, ти покінь меня...”. Поочерьодно підвиваючи в темне нічне небо над унилою Москвою.

Діло в тому, шо єслі раньше твердокаменна антипутінська позиція Меркель зовні пом’якшувала пухнаста примиренчеська риторика головних німецьких дипломатів Штайнмайєра чи Ґабріеля, то в новому уряді у кріслі міністра закордонних справ найвірогідніше всядеться Мартін Шульц. Кажуть, шо уже всівся і діда це не удівляє – решітєльний гражданін.

Так вот, Мартін Шульц прекрасний у всіх відношеннях чоловік, який у дитинстві покинув школу, балувався алкоголізмом і торгував книжками. Попереду в нього сяяло велике богемне майбутнє безтурботного шалопая, але якось із шалості він вздумав балотуватися у міську раду Вюрзелена. І не приходя в сознаніє переміг. Тут у нього тумблєр переключився, герр Шульц покинув пити шнапс і замість здорового алкоголізму не на шутку увльокся політикою. Ну й не сложно здогадатися, шо ставши на скользку дорожку депутата місцевого самоврядування Мартін покотився по наклонной і зрештою докотився до чільних посад в Німеччині та Європейському Союзі. В общем, симпатичний громадянин, но для нас важливо ось що – Хуйла він на дух не переносить. Та іскреннє щитає Хуйлом. А про Лаврова йому доподлінно ізвесно, шо ето лошадка, ще й на кольосіках. Тому ніяких усі-пусі з Кремльом в дусі добродушного старика Штайнамайєра від Шульца очікувати не слід. Не складно також здогадатися, що на посаді міністра Шульц буде методично кріпити внутрішню єдність Євросоюзу, а значить усяких міністриків тіпа угорського балабола Петрика Сійярто, ждуть трудні времена. Колишні алкоголіки люди вопше тяжолі, прямолінєйні і їм лучче не перечить.

Отже, подитоживая – битву за Берлін Хуйло окончатєльно продув, а з цим і вся європейська кампанія Кремля поступово сходить на нєт. Бо й Меркель, про яку ми багато місяців майже нічого не чули, оскільки вона весь час товклася на кухні варячи коаліційний борщ, може нарешті зняти фартух та одягти бойові сіяющі доспехи. І вийти на люди, хитро підморгуючи Макрону: “Ну, шо? Як ви тут без мене? Не скучали?”. “Та не скучали” – буркне Хуйло, но тут же стушується під іспепеляющим поглядом Ангели Хорстовни.

Зберігаємо бадьорий бойовий дух, тримаємо кулаки за усіх українських полонених, невтомно посилюємо Армію України і дивимося на міжнародні пасьянси очима досвідчених гравців. А не вічно всім переляканих хуторян. Пугаться, страдать і закатувать упаднічеські істєріки – удєл ватників.

І слєдім, шоб віздє був порядок. А не то, шо січас ☺

[Zandercatcher]

[Zandercatcher]

---

---

[Lady]

«Им так удобно»: уралец, приютивший беженцев-велосипедистов с Донбасса, назвал причину их бед

Публикуем альтернативную точку зрению человека, который лично помогал беженцам. Ранее глава семьи из ДНР обвинил в своих несчастьях коррумпированных чиновников и злых обывателей.


Мы пустили семью переночевать в бане, там у нас кровать стоит. На следующий день мама вернулась с суточной смены, и они съездили к казакам — у нас в Среднеуральске есть Оренбургское казачье войско. Поговорили с атаманом, спросили, могут ли они поселить беженцев. Казаки согласились приютить, сказали: «Привозите». Мы загрузили сломанный велосипед на прицеп и отвезли их туда.

Но уже через несколько дней позвонил атаман и сказал, что беженцы их покинули. Вскоре после этого мы ездили в сторону Нижнего Тагила и видели их как раз на трассе.

Всё что я понял, пообщавшись с ним (с Алексеем Алексеевым, — беженцем), — они ждут, чтобы за них всё сделали другие. Они не ищут выхода из ситуации. Ему так удобно, можно сказать. Надеется, что ему все помогут, а сам делать он ничего не хочет.