Украина. Шаги к восстановлению и процветанию

[developer]

(13-04-2017 17:26)TEZEY :  Мой одноклассник, лучший друг детства, работает на рыболовецком судне ( российском) так вот их экипаж больше 100 человек. Зарабатуют за вахту 10 месяцев от 25 штук не рублей. Тоисть только зарплата с одного корабля больше трёх миллионов баксов. Сколько должно быть налогов?. Наверное ( как говорит Михо) договорнячек..." типа заплатите хоть копейки официально, а то с этими НАБУ ..."

А мой знакомый за две полугодовые вахты уже на квартиру в Киеве заработал. А до этого еле концы с концами сводил на зарплате МНСа, кандидата физматнаук. А ходит на греческом судне в составе международного экипажа. В прошлом году вместе по Эгейскому морю с ним ходили (правда я на яхте, а он на теплоходе)

[Шкодчук]

(13-04-2017 17:26)TEZEY :  ...Тоисть только зарплата с одного корабля больше трёх миллионов баксов. Сколько должно быть налогов?. Наверное ( как говорит Михо) договорнячек..." типа заплатите хоть копейки официально, а то с этими НАБУ ..."

Ну да... первый "договорнячек" за 20 лет....

"все очень плохо " (с)

---

---

Як Україна захищала свій рибопромисловий флот
9 лютого 2016

...На 1991 рік ми мали 236 суден, але за наступні 20 років більшість флоту було продано і через арешти реалізовано за борги перед іноземними компаніями. Судна передавалися у фрахт іноземним компаніям, ті хазяйнували так, щоб утворити борги власника кораблів перед ними і через суди отримували нашу власність. Потім судна виставляли на продаж, а отримані суми йшли на погашення боргів. Цим користувалися іноземні ділки, які намагалися за безцінь скупити українське майно. До судів різного штибу подавалися фінансові претензії, виконавчі служби іноземних держав заарештовували українські траулери у чужих портах, суди своїми рішеннями виставляли їх на продаж, і наші кораблі переходили в руки нових власників.

Що ж після цих схем лишилося з океанічного флоту України? 4 судна – великі морозильні автономні траулери «Алексей Слободчиков», «Иван Голубец», «Професор Михаиk Александров» та «Капитан Русак».

З 2004 році всі судна знаходяться у фрахті (оренда), з невисокими фрахтовими ставками, строком дії до 2019 року. Україна могла втратити свій флот, бо кораблі були приписані у Севастополі і мали російську реєстрацію.

Два наші державні підприємства володіли суднами «Алексей Слободчиков», «Иван Голубец», «Професор Михаил Александров», які займалися виловом риби в районі Нової Зеландії, та судном «Капитан Русак» у водах Мавританії.

Наші компанії з березня 2014 року не отримували коштів за фрахт і фактично не контролювали свої кораблі. Кримські директори відкрили нові рахунки на території Росії і до червня 2014 року отримували оплату за фрахт близько $300 тис. Юридично державні компанії за договорами перебували у технічному дефолті. Нових директорів підприємств не визнавали закордонні партнери, загальна сума заборгованості перед фрахтувальниками склала приблизно $7 млн, що загрожувало втратою судна «Михаил Александров». Заборгованість за фрахт корабля «Капитан Русак» складала $400 тис., за три інших – $1,2 млн.

Кримські директори продовжили угоди на фрахт суден «Алексей Слободчиков» та «Иван Голубец» до 2025 року без права дострокового припинення і дали безумовну згоду на зміну українського прапора на новозеландський.

Протягом 2014 року керівництво Держрибагентства, здавалося, не бачить критичний стан ситуації та її наслідки у галузі, або не хоче бачити…

З мертвої точки ситуації зрушила у 2015. Коли Держрибагентство отримало нового очільника – Ярему Коваліва, юриста за освітою. Тоді ж було створено Міжвідомчу робочу групу із питань рибопромислового флоту, щоб захистити інтереси держави і зберегти майно України. В її складі працювали фахівці з СБУ, прокуратури, МВС, Міністерства інфраструктури, МЗС України, Фонду державного майна, Держморрічінспекції та інших відомств.

Україна відновила переговорний процес з фрахтувальниками, їй вдалося повернути контроль та розблокувати діяльність своїх державних компаній, які є власниками суден. Терміново змінили порт приписки на Іллічівськ, щоби судна не дісталися Росії. Було змінено класифікаційне товариство з російського на українське і поновлено конструктивні робочі відносини з фрахтувальником. У ході складних, тривалих переговорів у вересні 2015 року підписано додаткові умови до договорів і якісно змінено ставки бербоут-чартеру на користь економічних інтересів України. Уперше за останні роки українська державна компанія отримала прибуток в розмірі близько 20 млн грн, а наступного року ця сума може сягати 35 млн грн. Фрахтову ставку було піднято на 40% до рівня ринкових ставок для суден такого типу, віку, зони промислу. Цього вдалося домогтися завдяки консультаціям із провідними світовими брокерами. І це дало змогу отримувати кошти за фрахт, сума яких за договорами зростає у разі зміни ринкових умов, чого не було раніше. Скасовано угоди, за якими термін фрахту двох кораблів був продовжений до 2025 року без права розірвання.

Зараз три судна у фрахті з правом дострокового припинення з 2020 року. Нині щодо судна «Иван Голубец» тривають переговори, й українська сторона, схоже, зможе укласти нові договори з більш передбачуваними бізнес-партнерами.

Також було зменшено відсоткову ставку за кредитом на судно «Михаил Александров». Важливо, що договір позики вже не передбачає майнової застави судна і його не можна забрати за борги. У договорі передбачили механізм підтвердження фрахтувальником відсутність вимог третіх осіб. Це унеможливлює арешт.
.....

---

---

Компания Nestle, один из крупнейших мировых производителей продуктов питания, инвестировала в прошлом году 400 млн грн в производственные площадки в Украине.

По словам Борнеманна, по сравнению с 2015 г. инвестиции возросли, это связано с вложением 150 млн грн в новую линию для производства вафель на Львовской кондфабрике «Свиточ». В среднем инвестиции из года в год, когда нет капитальных проектов, составляют 150 млн грн, уточнил Ансгар Борнеманн.

Директор Nestlе в Украине и Молдове также отметил, что сегодня доля украинского сырья на трех фабриках в Украине составляет 75-80%.
...

[TEZEY]

Шкодчук, вот какого хрена, ты меня записываешь ко всепропальщикам. Я не сказал что это плохо, я сказал, что это копейки для флота, хотя прочитав твой пост, понимаю, какой там нафиг флот. Но даже и четырех кораблей, точнее плавучих заводов это мелочь. Но вопрос не в том, а где же громкие дела и расследования о просраных 232 судах? Вот если бы они указали на виновных, не не так , не указали, а наказали, конфисковали бы все украденое и на пожизненное... Я бы первый шляпу перед ними снял. Но не зделают, сцыкотно, ибо сами такие же - таким же путем только на суше пецюня заводи прихватизировал, и кондитерки и сахзаводы... да что там он - все разворовали таким способом.
Вам сейчас парят что надо рынок земли открывать, мол инвистьиции иностранный капитал, да хрен там - точно такие же "иностранцы" просрут землю и через пару лет она она окажется в руках очередного "бени" или "ахметки" ввиде кипрской или панамской фирмы.... Вангую по этому поводу, да тут и вангой быть не надо и так думаю мало-мало думающим все понятно...

[apylypiv]

(14-04-2017 11:01)TEZEY :  Вам сейчас парят что надо рынок земли открывать, мол инвистьиции иностранный капитал, да хрен там - точно такие же "иностранцы" просрут землю и через пару лет она она окажется в руках очередного "бени" или "ахметки" ввиде кипрской или панамской фирмы.... Вангую по этому поводу, да тут и вангой быть не надо и так думаю мало-мало думающим все понятно...

Ви, м"яко кажучи - не праві. Земля буде працювати, просто працювати вона буде на Європу, а Україна з того, скоріш за все, нічого мати не буде.
У селі моїх батьків так європейці (австрія) інвестували у фермерство на орендованій землі:
- робота на землі і в хазяйстві максимально автоматизована;
- на поточні невеликі роботи наймають до 10 місцевих селян;
- обслуговування техніки та механізації - приїздять австріяки;
- весь врожай на експорт до австрії;
- зерновозами розбили дороги в хлам, поточним ремонтом не займаються;
- фігура в ролі місцевого фермера-господаря - чиста формальність, все вирішується на вищих рівнях;
- за паї розраховуються вчасно.

Десь так. Добре це чи погано - хз... враховуючи шо свої гівно-фермери виснажили навколишні землі рапсом одним, то наче й непогано.
З іншого боку Україна з того продвинутого фермерства немає майже нічого. Мала би більше, якби вироувала продукцію сама і генерувала додану вартість на експорт.

[Шкодчук]

(14-04-2017 12:05)apylypiv :  - весь врожай на експорт до Австрії;
...
Мала би більше, якби вирощувала продукцію сама і генерувала додану вартість на експорт.

Вище написали "врожай - на експорт".
Я як це їх фермерське підприємство зареєстроване в Україні?
Як вони вивозять в Австрію?

---

---

(14-04-2017 11:01)TEZEY :  Шкодчук, вот какого хрена, ты меня записываешь ко всепропальщикам.

для поддержания баланса

[TEZEY]

(14-04-2017 12:32)Шкодчук :   для поддержания баланса

ну типа ты "порохобот" а я "всепропальщик"

[TEZEY]

По поводу земли. можно обойтись без авто, квартиры, телефона, одежды и т.д - но без еды увы. В парижском музее эталонов, эталон плодородности земли как раз с Украины с Кировоградской обл. Это я к ценности наших черноземов. Да, фермеры однодневки ( хапуги, барыги и прочая наволочь) действительно выснаживают землю. Те кто всерьез и на долго - наоборот. Но то все зависит от хозяина - на огороде тоже у всех все по разному растет. Вопрос в том что земля станет не наша и прибыль ( не только урожай ) она будет приносить не нам ( не народу Украины ).
Я вообще не могу понять, как можно продавать то, что приносит прибыль, для того чтобы его прожрать... нас разводят как последних лохов..

[Шкодчук]

(14-04-2017 13:25)TEZEY :  ну типа ты "порохобот" а я "всепропальщик"

[Dimonn]

(14-04-2017 12:05)apylypiv :  З іншого боку Україна з того продвинутого фермерства немає майже нічого.

Как так? А это:

(14-04-2017 12:05)apylypiv :  - зерновозами розбили дороги в хлам, поточним ремонтом не займаються;

[apylypiv]

(14-04-2017 12:32)Шкодчук :  

(14-04-2017 12:05)apylypiv :  - весь врожай на експорт до Австрії;
...
Мала би більше, якби вирощувала продукцію сама і генерувала додану вартість на експорт.

Вище написали "врожай - на експорт".
Я як це їх фермерське підприємство зареєстроване в Україні?
Як вони вивозять в Австрію?

Про юридичні тонкощі я не в курсі наразі. За нагоди розпитаю і полистаю документи (маю доступ), так щоб не було на рівні чуток.

---

---

(14-04-2017 14:04)Dimonn :  

(14-04-2017 12:05)apylypiv :  З іншого боку Україна з того продвинутого фермерства немає майже нічого.

Как так? А это:

(14-04-2017 12:05)apylypiv :  - зерновозами розбили дороги в хлам, поточним ремонтом не займаються;

Шо саме вас бентежить? Те що є продукція але вона не проходить "через казну"? Ну так подивіться що лишилось із Полісся і що потрапило в казну з бурштину і дерева тамтешнього. Ну от Карпатські ліси тануть і дороги там так само ушатані лісовозами. Чорна переробка дерева і його експорт добре налагоджені місцевими.