Украина. Шаги к восстановлению и процветанию

[Шкодчук]

(31-01-2017 16:33)m.dreval :  .....

Миша, неблагодарным делом занимаешься, по-моему.
Напоминает ситуацию, как ученик пришел к репетитору, и вместо того, чтобы в урок вникать, сидит и все время думает, какую тот с него высокую оплату берет.
Дай народу самообучением заняться.... высшее образование и интернет в этом помогут.

[Миша Чех]

(31-01-2017 16:53)Шкодчук :  

(31-01-2017 16:33)m.dreval :  .....

Миша, неблагодарным делом занимаешься, по-моему.
Напоминает ситуацию, как ученик пришел к репетитору, и вместо того, чтобы в урок вникать, сидит и все время думает, какую тот с него высокую оплату берет.
Дай народу самообучением заняться.... высшее образование и интернет в этом помогут.

Все, Вадим, ухожу!

[1.2HTP]

Шкодчук, оплата то реально высокая, к сожалению и не только в плане коммунальных

[Шкодчук]

(31-01-2017 16:54)m.dreval :  Все, Вадим, ухожу!

Только это, ненадолго а то закиснет народ

[Лёха]

(31-01-2017 16:47)m.dreval :  Потому как эта формула устанавливается как максимальная для рассчета цен на эл. энергию.
Т.е. в случае, если Ахметка захочет завтра устроить давление на Украину, то страна переключается на импортный уголь ао формуле Роттердам+ доставка и посылает Ахметку нах.

ну да.. и ничего шо всю страну "нагнули" на "+" мы же ведь сможем переключится... и че такое "поднять стоимость" никогда не слышали поэтом заранее считаем с плюсом...

[Шкодчук]

(31-01-2017 16:55)1.2HTP :  Шкодчук, оплата то реально высокая, к сожалению и не только в плане коммунальных

Я тоже, когда репетитору 15 рублей за 2 часа отдавал в 1989-м... понимал, что это дорого. Но думал больше о задачах.

[Миша Чех]

(31-01-2017 16:56)Лёха :  ну да.. и ничего шо всю страну "нагнули" на "+" мы же ведь сможем переключится... и че такое "поднять стоимость" никогда не слышали поэтом заранее считаем с плюсом...

КМК для того, чтобы всю страну нашнуть на "+" из Роттердама, нужно чтобы Ахметка сначала согласился с "-" до него. Вам так не кажется?

[Лёха]

(31-01-2017 17:13)m.dreval :  КМК для того, чтобы всю страну нашнуть на "+" из Роттердама, нужно чтобы Ахметка сначала согласился с "-" до него. Вам так не кажется?

не уверен, что правильно понял то, что Вы написали...
но если я привильно понял - то нет, не кажется... так можно долго продавать по Ротердам+ и не соглашатся покупать по "Ротердам 0" эта раз.. во вторых не все теплоэлектростанции Ахметкины... в третих преходить на новые стоимости продажи и покупки можно одновременно.. есть регуляторы контролирующие стоимости... а не задрать стоимость продажи и ползать в ногах уговаривая согласится на повышение стоимости покупки ресурса...

[Шкодчук]

Від сапки до патронного заводу: як з невеличких кооперативів побудували державу Ізраїль

Історичний майстер-клас: як побудувати з аграрних кооперативів потужну державу.

Ізраїль нині вважається однією з найбільш урбанізованих країн у світі: за офіційними даними, частка міських жителів серед населення країни становить майже 90%. Сільське господарство не відіграє вагомої ролі в економіці країни – лише 2,6% від ВВП, той час як промисловість займає 20% ВВП, торгівля – 12%.Але притому аграрний сектор Ізраїлю забезпечує потреби країни у продуктах харчування на 95% та робить країну значним гравцем на міжнародному плодоовочевому та інших ринках. І це притому, що 76% всієї продукції ізраїльського АПК дають невеличкі аграрні кооперативи – кібуци.

В Україні слово «кібуц» відоме хоча б тому, що його членом була Голда Меїр – перша жінка-прем’єр Ізраїлю, яка народилась у Києві. Але про роль таких кооперативів у побудові держави майже невідомо. А тут є про що розповідати, бо високотехнологічний Ізраїль народився з невеличких об’єднань бідних селян-євреїв, що жили в тісних будиночках.

Поселитись у Палестині вперше з часу їх вигнання римлянами у 70 році н.е. євреї змогли лише з 1882 року, коли отримали відповідний дозвіл від влади Османської імперії, що тоді володіла майже усім Близьким Сходом.

«Земля обітована» була скоріше пустелею із складним кліматом та з мусульманами, що домінували у містах та не бажали бачити поряд чужаків-немусульман. Тому євреї не могли тоді займатись ремісництвом та торгівлею. Довелось займатися землеробством, яким не можна було займатися в країнах Європи та в Росії. Гроші на облаштування на новому місці надав барон Якоб Ротшильд, але небезкорисно: поселенці мали займатись виключно виноградарством. Оскільки таке господарство не дало очікуваних прибутків, Ротшильд буквально через рік припинив свої інвестиції. Тому євреї мусили переключитись на вирощування зерна та фруктів на землі, придбаній за власні гроші та шукати нових спонсорів.

Аби такі пошуки були успішнішими, у 1902 було створено Всесвітню сіоністську організацію (ВСР), яка також бралась керувати освоєнням Палестини.

Після Якоба Ротшильда ніхто з багатіїв не поспішав вкладати свої гроші буквально в пустелю. Основою другої хвилі мігрантів у 40 тисяч чоловік були ремісники з Франції та Російської імперії, що тікали від переслідувань та не мали на руках значних коштів. Тому саме життя народило концепцію кібуців – сільськогосподарських кооперативів, які мали стати основою майбутньої єврейської держави. Заробляти такі кооперативи мали завдяки колективній праці їхніх членів на землі.

Перший кібуц – «Дганія» - постав у 1910 році. Його засновниками стали 12 юнаків та дівчат – вихідців з Полтавщини, традиційного землеробського регіону України. Буквально через рік членів кібуцу було уже 50. До 1914 року у перших ізраїльських кібуцах нараховувалось 800 членів. Основним доходом поселенців залишався продаж зерна та фруктів, вирощених на кібуцній землі.

Якщо щось і вдавалось заробити, то ці гроші витрачались на купівлю землі у арабів. І хоч ті сміялись над заповзятістю євреїв, доволі скоро ВСР скупило значний масив землі, котрий простягався через усю Палестину. Аби мати свою землю, кібуцникам доводилось економити майже на всьому. Наприклад, доволі часто на декілька сімей одразу була єдина пара пристойних туфель для виїзду в місто. У 1920-1930 роках половина населення кібуців жила у бетонних будовах, де на людину припадало по 5 кв.м. Каналізації не було – вбиральня або була однією на весь будинок, або ж взагалі була на вулиці.

Чисельність кібуців росла повільно – з 1910 до 1930 року кількість кібуцників виросла тільки у 5 раз, або до 4 тисяч чоловік. Для порівняння – кількість єврейського населення Палестини тоді становила 160 тисяч чоловік.

1930 рік став переломним для розвитку...
...



Мало хто знає, що перемогу Ізраїлю у війні 1948 року майже голіруч здобули селяни кібуців «Дан», «Кфар-Солод», «Дганія» та «Афікім» на півночі країни. А також майже беззбройні кібуци «Негба», «Кфар Даром», «Нірім» та «Яд-Мордехай», які змогли зупинити просування єгипетської армії до Тель-Авіву. Кібуц «Мааган Міхаель» зміг до початку війни побудувати власний патронний завод, на якому вироблялись набої до карабінів «Стен». Згодом цей завод став базою для розбудови оборонної промисловості Ізраїлю.
...

[developer]

(26-01-2017 17:40)developer :  

(26-01-2017 13:35)тавровед :  Бальчун-- просто НУБ. Мальчонку с хвостиком никто всерьёз не воспринимает. Проводника-кассира простого пригородного электропоезда не могут уволить за мошенничество с проданными билетами(проводник на "оперативный разбор" у начальника депо с адвокатом приходит), а какие на УЗ откаты..... ... просто сказка!! УЗ-- это печалька, поверьте бывшему железнодорожнику.

Ну, если Бальчун Мальчонка с хвостиком, то кто ж тогда Омелян? Никак, карапуз - не иначе

Show must go on: Омелян про конфлікт з Балчуном: Хтось буде новий - чи міністр, чи глава УЗ
"Но тот, кто раньше с нею был,
Он эту кашу заварил
Вполне серьезно..."
В.Высоцкий