Шкодчук
Українець
Повідомлень: 12 132
Приєднався: Oct 2008
Київ, Кинь-Ґрусть урочище
1,6 тур бо ...
|
|
19-06-2019 12:28 RE: Внутренние враги Украины.
|
Спеціально для 
...В січні 2017 року СБУ почала розслідувати наявність тріщин на корпусах бронетранспортерів, виготовлених саме на ЛКМЗ.
"Згідно з висновком Інститута електрозварювання ім. Є.О. Патона, основною причиною виникнення тріщин на корпусах бронетранспортерів є використання посадовими особами ТОВ "ЛКМЗ" при виготовленні корпусів низьколегованого зварювального дроту СВ-10ГСМТ", – йдеться в судових документах.
Розслідування у справі ведеться за статтею "Диверсія", яка карається позбавленням волі на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна чи без такої.
Та, незважаючи на реальні тріщини на броні та висновки інституту електрозварювання, вже у жовтні 2017 року, тобто через 9 місяців після старту, в СБУ закрили справу через "відсутність в діянні складу кримінального правопорушення".
У матеріалах слідства закритої справи залишилася згадка, що браковані корпуси поставлялися на Харківський бронетанковий завод і після 2014 року вже для потреб вітчизняних Збройних сил.
Чи праві в СБУ, чи ні, що закрили справу, але армія безпосередньо відчула, що таке несправна техніка.
Того ж 2014 року Міністерство оборони також за секретним контрактом закупило у Харківського конструкторського бюро з машинобудування ім. О.О. Морозов 20 одиниць БТР-4Е за 130,9 млн гривень.
Після недовгої експлуатації нової техніки військові були змушені звернутися до Харківського бюро за гарантійним ремонтом. Протягом грудня 2014 року по літо 2015 року придбані БТРи виходили з ладу після 300-1000 км пробігу. При цьому, гарантійний строк складав 20 тис км.
"Після того як підрозділи, які використовували БТРи, вийшли у лютому 2015 року в зону проведення АТО, поломки техніки продовжились, виникали неполадки із системою управління вогнем (під час стрільби вимикались електронні монітори), корпуси машин після одного року служби почали давати тріщини, які не забезпечують захист військовослужбовців, що свідчить про неналежну якість металу або порушення виробником технологій виготовлення", – із матеріалів досудового розслідування слідчого відділу Головного управління Нацполіції у Харківській області.
Минулого року прес-служба концерну "Укроборонпром" повідомила, що шукає альтернативу корпусам ЛКМЗ. Харківський завод ім. В.О. Малишева приступив до зварювання першого експериментального корпусу бронетранспортера БТР-4.
Родинні традиції
Державні оборонні компанії всіма силами намагаються продемонструвати свою значимість та масштабність. Від допитливої громадськості їхня фінансова діяльність захищена всюдисущою державною таємницею.
Щороку на національному параді та виставках залюбки демонструються нові розробки та екземпляри бойової техніки. Однак є вагомі підстави вважати, що саме брак інформації про оборонні закупівлі держави призвів до того, що в структурі оборонно-промислового комплексу згуртувалася окрема каста ділків.
Того ж Дмитра Перегудова ще у 2013-му році при Вікторі Пшонці Генпрокуратура перевіряла на причетність до розкрадання іракських коштів в так званій "справі Саламатіна".
До слова, батьку Перегудова Олександру Перегудову вдалося протриматися і при новій владі. На посаді директора державного заводу "Маяк", який виробляє скандальні міномети "Молот", він пробув до 2018 року включно.
За його керування, столичний завод втратив виробничі потужності, цехові площі, а також завинив понад 100 мільйонів гривень партнерам родини Перегудових.
Тільки у 2017 році Дмитра Перегудова офіційно оголосили у розшук через підозру у заволодінні у складі злочинної групи 24 млн доларів із іракського контракту.
З часів іракського контракту минуло багато часу. Вже давно в Україні немає Саламатіна, в системі "Укроборонпрому" Перегудових, а на Харківському конструкторському бюро з машинобудування змінився четвертий директор.
Власне, вже й Ірак знайшов нового постачальника. У 2017 році російська Федеральна служба з питань воєнно-технічного співробітництва оголосила про підписання великого контракту на постачання бронетанкової техніки в Ірак.
На початку 2019 року директор федеральної служби з військово-технічного співробітництва Росії Дмитро Шугаєв в інтерв'ю російській газеті "Коммерсант" заявив, що сума замовлень іракців сягає одного мільярда доларів.
Та це не значить, що на цьому неприємна історія для України закінчилася.
Досі залишаються питання до Генеральної прокуратури, яка з 2013 року розслідує діяльність Дмитра Перегудова.
На запит про результати через шість років у ГПУ відповіли, що це таємниця досудового розслідування. І підкреслили, що не будуть надавати інформацію стосовно того, чи оголошувалася підозра самому Перегудову, оскільки заключного вироку у справі немає.
...
Питання залишаються і до слідчого управління військової прокуратури об'єднаних сил, яка безрезультатно з 2016 року розслідує бюджетні втрати при постачанні "іракських БТР" до Нацгвардії. При цьому, як зазначили у відомстві, досі жодні підозри у справі не повідомлялися.
Питання є й до поліції Харківської області, яка також з 2016 року розслідує постачання бракованих БТР до Збройних сил і просто відмовляється повідомити, які врешті результати розслідування.
Хоча варто відзначити і начебто позитивні рухи після іракського фіаско. У квітні цього року прес-служба концерну "Укроборонпром" повідомила, що на ХКБМ запущено власне серійне виробництво корпусів для моделей БТР-4. Правда, слід враховувати нещодавню заяву Міноборони про те, що їх не задовольняє якість окремих зразків броньованої сталі, виробленої на підприємствах "Укроборонпрому".
Історія з іракськими контрактами, українськими аферистами та бракованими БТР для Збройних сил під час війни з Росією є червоною лінією, після якої новим керівництвом держави мають бути зроблені безкомпромісні висновки.
Будь-яка техніка, таємність закупівель якої обґрунтовується військовим часом, має проходити додаткові перевірки задля убезпечення від браку.
Діяльність всіх керівників оборонних заводів, які і досі на посадах з часів Саламатіна, має бути переглянута незалежною урядовою комісією із залученням громадських експертів та журналістів-розслідувачів.
І останнє – та ж комісія має переглянути діяльність спецекспортерів військових товарів, та встановити запобіжники від виведення коштів іноземних партнерів України в далекі офшорні гавані.
Бо дешевше попередити розкрадання коштів, ніж потім шукати їх по всьому світу.
Гліб Канєвський, StateWatch, проект "Марлін", для УП
https://www.pravda.com.ua/articles/2019/06/19/7218491/
Вічна пам'ять Героям...
(Востаннє це повідомлення було змінене: 19-06-2019 12:38 Шкодчук.)
|
|
![[-]](https://www.skoda-club.org.ua/forum/images/collapse.gif "[-]")
