вот например
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30187026
http://www.toplawyers.com.ua/Acty_dor2.html
ЗАУВАЖЕННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
до проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України
“Про судовий збір” (щодо об’єктів справляння судового збору)
(реєстр. № 2008а від 15 травня 2013 року)
Проаналізувавши положення проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про судовий збір” (щодо об’єктів справляння судового збору), внесеного на розгляд Верховної Ради України народним депутатом України Бондарєвим К.А. (реєстр. № 2008а від 15 травня 2013 року; далі – законопроект), вважаємо за необхідне зазначити нижченаведене.
Законопроектом пропонується внести зміну до частини другої статті 3 Закону України “Про судовий збір”, якою передбачити, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про оскарження рішень органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Необхідність прийняття законопроекту обґрунтовується тим, що за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, так само як і за результатами розгляду кримінальних справ, до винної особи застосовуються від імені держави примусові заходи (стягнення та покарання відповідно). Тому, на думку суб’єкта законодавчої ініціативи, особи, які звертаються до суду з позовом про оскарження рішень органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, про притягнення особи до адміністративної відповідальності, мають бути звільнені від сплати судового збору.
Вважаємо, що такий підхід є помилковим.
Необхідно розмежовувати, з одного боку, розгляд судом матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), з накладенням на правопорушника відповідного стягнення та, з другого боку, розгляд судом справи в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України).
За розгляд справ у порядку, визначеному КУпАП, як і за здійснення кримінального провадження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, сплати судового збору Законом України “Про судовий збір” не передбачено. Жодного прикладу, який підтверджував би вимогу суду сплатити судовий збір у разі оскарження постанови суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі КУпАП, про що йдеться в пояснювальній записці до законопроекту, не наведено.
Водночас, згідно з положеннями частин першої та другої статті 2 КАС України за правилами адміністративного судочинства оскаржуються будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією і законами України встановлено інший порядок судового провадження. При цьому відповідно до пункту 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП. Таким чином, законодавством України передбачено особливості судового провадження з розгляду адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення.
Запропонована законопроектом зміна фактично стосується позовів, які подаються в порядку, передбаченому КАС України (адміністративна юрисдикція). Посилатися на аналогію між справами адміністративної та кримінальної юрисдикцій як на підставу необхідності внесення запропонованої зміни, на нашу думку, неправильно.
Варто також зазначити, що згідно з частиною першою статті 87 КАС України судовий збір віднесено до судових витрат. Відповідно до частин першої та третьої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень (тобто громадянина), суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Отже, у разі визнання судом рішення органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення незаконним, особа, до якої таке стягнення застосовано, має право на повернення сплаченого судового збору.
З огляду на викладене Верховний Суд України не підтримує законопроект.
Правове управління
Верховного Суду України